Скажи собі правду про той рівень на якому ти знаходишся. Найперше – чесність із собою, незважаючи на те, якою, на твою думку, ганебною не була б правда і якби соромно тобі не було за себе (ну, наприклад, за те, що вже вчиш англійську 10 років, а двох слів докупи склеїти не можеш).
Найкраще – абстрагуйся від своїх емоцій і раціонально оціни свій рівень знань у галузі, предметі чи просто певній навичці, над якою хочеш попрацювати.
Спостерігай за іншими, слухай уважно, записуй свої спостереження. Коли я брала групові уроки англійської в німецькій мовній школі, мені імпонувала манера проведення уроків деяких вчителів. Тому після уроку я собі занотовувала що саме мені подобається для того щоб і собі запозичити певні техніки цікаво вести уроки.
Поспілкуйся з людьми, котрих вважаєш добрими спеціалістами у чомусь, що прагнеш опанувати. Запитай як вони здобули конкретне вміння, вивчили нову мову, досягнули успіху у тому що роблять. Коли я вирішувала чи підходить мені певна робота – брала інформаційні інтерв’ю. Дуже крутий спосіб глибше зрозуміти професію зсередини і почути купу корисних речей безпосередньо від тих, хто вже давно працює у певній галузі.
Будь присутнім у теперішньому моменті, думай про те, що говориш, а не оцінюй себе збоку. Взагалі не оцінюй себе, коли висловлюєшся. Просто будь у процесі, у потоці (термін із книги «Потік» Міхая Чіксентміхая)! Тоді вийде набагато краще, ніж могло би бути!
Не бійся признатися, що чогось не знаєш і не бійся задавати навіть тупі питання. Навіть якщо ти вважаєш, що воно виставить тебе у негативному світлі: запитуй – бо це шлях до мудрості!
Я беру репетиторські уроки німецької із викладачем Глібом П. (якого, до речі, знайшла на цьому сайті) і постійно його атакую питаннями, якщо чогось не знаю чи забула:
О, а поясни, будь ласка, детальніше про це – не чула цього правила ще!
Ой, Гліб, забула це слово, нагадай мені, будь ласка, переклад. (Ми ровесники, так що спілкуємось на «ти»). Вибач, але я нічого не зрозуміла з того, що ти щойно сказав, міг би ти повільніше повторити, будь ласка?
Винагороджуй себе за маленькі успіхи. Це можуть бути якісь приємні дрібнички, котрі зроблять процес навчання більш приємним і мотивуючим.
Не сварити себе, якщо щось не виходить або зробила помилку. Я кажу собі «Я вчуся, росту і розвиваюся і це нормально робити помилки. Головне – що я рухаюся і не стою на місці».
Як би це банально не звучало: процес вивчення мови – це довгий (іноді – крутий і тернистий) шлях на гору і якщо хочеш високо видертись (аналогія до «краще вивчити»), потрібно кожного дня потрошки його долати. Хоча б по пів годинки. Не ривками – раз на тиждень дві години, а щодня, ну хоча би отой мінімум 15-20 хвилин.
Знову ж таки банальна, але дуже цінна порада: читай, слухай, дивися щось у новій мові, що цікавить саме тебе. У мене місяців три стояв журнал німецькою з магазину одягу і я від сили читала його разів чотири за три місяці. Натомість, коли я почала шукати якісь статті з психології, котру обожнюю вивчати – почала читати по абзацу кожен день!
Одна із найважчих, але водночас із найефективніших порад для мене – переказуй собі щодня все, що вже вивчила і мала би це знати (бо ось спробуй переказати просто зараз і виявиться, що не все так просто:). Це може бути будь-яке місце: на зупинці, коли чекаєш автобуса, у маршрутці, на прогулянці або коли повертаєшся додому зі школи, універу, роботи (вибери або встав потрібне). І моє улюблене – коли хочеш прогнати сон – згадуй усе, що знаєш із граматики або спробуй пригадати нові слова на першу тему, що вивчив і сон за 10 хвилин як рукою зніме
Step by step чи то пак krok po kroku як кажуть поляки йди до своєї цілі і – будь упевненим ти її вивчиш! Якою б недоступною і важкою мені не здавалася німецька – я вірю, що маленькі зусилля щодня роблять дива! Тому я постійно собі нагадую:
не чекай дива – створюй його!
