Батьки дуже часто вимагають від дітей хороших відміток у щоденнику, велика кількість впевнені, що школа – запорука успішної кар’єри. Однак, майже усі забувають про реальні знання.
Склалась думка, що гарна оцінка- це знання, однак це не завжди так. Дуже часто, певно через халатність, учителі завищують бали, при цьому учні не мають відповідних знань, або ж навпаки- занижують, хоча дитина насправді знає матеріал, але через певні причини (наприклад розгубленість) не змогла відповісти так, як того вимагав викладач.
Відповідно , складається ситуація, коли дитина розуміє, що для усіх в першу чергу важлива оцінка, тому різними методами намагається її отримати. Хтось вибирає скажімо «чесний шлях»: бере усі книги та сідає зосереджено вчити уроки. Та тут теж є нюанс: вчити і розуміти- різні речі. А хтось вибирає легший спосіб: списування, хитрість та обман.
Що ми отримуємо у результаті ?
+ відмінна оцінка у щоденнику
+ задоволенні батьки та усі родичі
+ щасливий вчитель
Однак, чогось не вистачає. Ми не отримуємо найголовнішого – знань.
Задля отримання знань, першочергово дитині має бути цікавим сам процес вивчення різних матеріалів.
«Учень, який навчається без бажання, - це птах без крил»,- влучний вислів,що є актуальним сьогодні.
Слід виховувати бажання до знань із рання. На жаль, більшість навчальних закладів не має на меті зробити навчання захопливим, хоча це в силах кожного. Саме тому це лягає на плечі батьків, разом із іншими турботами.
Часто діти чують від дорослих мотиваційні гасла типу « будеш навчатися у гарному вузі», «отримаєш гарну роботу і заробітню плату». Можливо це матиме певний вплив на дітей страшного віку, але ажніяк не на малеч. Саме тому, дітлахам потрібне розмаїття в навчанні.
«Добрий день. Відкрили робочі зошити, записали дату і починаємо виконувати завдання із книги. Якщо знаєте відповідь, то піднімайте руку…»- приблизний план уроків майже у всіх школах. Вже навіть читаючи це хочеться спати, а що говорити про дітей, які щодня з понеділка по п'ятницю займаються цим, а деякі і в суботу. Звісно такі заняття не викликають жодної зацікавленності. Усі розуміють, що є програма, затверджена міністерством, однак ніхто не забороняє викладання на свій лад.
Варто , щоб діткам подобався процес навчання . Як це зробити?
В першу чергу слід не забувати нагадувати дитині, що помилки теж трапляються і навіть у дорослому житті, що є цілком нормально. Можна привести приклади із життя, коли ви скоїли помилку, але виправили її. Цим ви покажете, що помилка- не кінець, що потрібно переступати та йти далі. А деколи помилки можуть навіть і привести до чогось кращого.
Як і зазначали вище- учень повинен відчувати задоволення від того, що він робить.
Важливо ставити реальні цілі, результати якого можна одразу ж побачити. Для малеч це можуть бути солодощі, для старших- додаткові кишенькові гроші. Так діти розумітимуть, що зусилля прикладені не дарма та те, що їх праця помічений та оцінений.
Також, варто показати, що у батьків це теж викликає інтерес. Спробувати зробити завдання разом із дитиною, привести приклад. В такому разі у неї прокинеться бажання робити це разом із дорослими.
Сам процес навчання може бути дуже розмаїтним. У наш час є необмежений доступ до будь-яких матеріалів. Це можуть бути навчальні пісні, картинки, відео та навіть ігри, і головне більшість із преліку є безкоштовно.
Як підсумок, хотіла би додати, що найголовніше – підтримка. Із підтримкою батьків, родичів, учителів- з'являється віра у себе, а разом із нею сила вчитися та пізнавати все більше щодня!
