Зараз багато говорять про переваги та недоліки дистанційного навчання. Кидаючись із крайності в крайність, одні категорично вимагають заборонити таке навчання, інші ж навпаки. Я хочу поділитися лише своїми думками з цього приводу.
З дистанційним навчанням, як і переважна більшість учителів країни, я познайомилася з початком карантину. Говорять, що вчителі старшого віку працюють за старими методиками, їм важко оволодівати комп’ютерними програмами. Це не про всіх і не про мене. Хоча я й маю великий досвід роботи – 30 років, та вважаю це лише перевагою. Завжди шукала та впроваджувала новинки передового педагогічного досвіду. З появою ж інтернету таких можливостей стало ще більше. Ми з учнями стали вести свій блог та канал на Ютубі. Всі знайдені в інтернеті найцікавіші ідеї ми реалізовували, а ще впроваджували свої і з радістю ділилися з іншими, розповідаючи та показуючи фото та відео на блозі та на каналі. Тож з переходом на дистанційне навчання я зраділа тому, що відкрилися нові можливості для розвитку. Мої учні-дослідники теж зраділи можливості працювати по-новому. Ми разом оволоділи новими сервісами та програмами, так необхідними в сучасному житті. Спочатку ми опанували Skype. Потім встановили та спробували користуватися платформою Zoom. Порівнявши ці дві платформи, надали перевагу Zoom. Незамінним помічником для ефективного навчання у цій програмі є дошка для спільного редагування. Діти навчилися писати в чаті і це було ще цікавіше, ніж у зошитах. У нас з’явилася можливість дивитися під час уроків відео (у школі ми лише мріяли про мультимедійну дошку), ми змогли користуватися великою кількістю наочності і її не потрібно було роздруковувати, щоб показати. Ми запрошували гостей до нас на онлайн-уроки – як цікаво було з ними спілкуватися! І не треба було нікому нікуди йти чи їхати. Це ж як зручно, і гостей можна запрошувати не тільки зі свого міста. А які незабутні враження від піжамної вечірки та заходу при свічках!
Ми проводили віртуальні подорожі. І хоча ми зробили висновок, що реальні подорожі все ж цікавіші (під час навчання в школі ми багато подорожували), та віртуально ми відвідали багато місць, музеїв, куди б ніколи не змогли потрапити. Так ми змогли разом побачити та обговорити багато цікавинок з усього світу.
Ми розпочали і успішно реалізували багато нових проектів. Діти навчилися самі фотографувати та знімати відео. Разом ми створювали відеоролики, кліпи; вигадували та реалізовували різні челенджі. Діти навчилися триматися перед камерою, побувавши в ролі журналістів, акторів і просто учнів. Під час перерви між уроками діти показували своїх домашніх улюбленців, іграшки, ігри, свої поробки. Ми більше дізналися один про одного, віртуально побувавши у кожного вдома. А ще стали більше спілкувалися цілими родинами.
Діти успішно взяли участь у Всеукраїнській олімпіаді «Всеосвіта Весна 2020» та у VI Всеукраїнській інтернет-олімпіаді «На урок». І не треба було нікуди їхати! Вдома, без зайвих хвилювань, з підтримкою рідних із великим задоволенням перевірили свої знання. Отримали заслужені нагороди і бажання працювати далі, досягати нових вершин.
Сподобалося працювати з сервісом Padlet. Тут ми проводили онлайн-виставки робіт, розповідали про прочитані книги та показували фотографії. Дошкою Padlet дуже зручно користуватися – повідомлення можуть розміщувати всі бажаючі і зробити це зовсім просто: діти із задоволенням робили це самі.
Учні полюбили контрольні роботи, бо ми проводили їх у вигляді захопливих ігор на смартфонах!
Офлайн навчання не замінити. Живе спілкування з ровесниками, уміння домовлятися, вирішувати конфлікти, проводити спільні заходи – це життєво необхідні навички. Але й дистанційне навчання не можна недооцінювати.
А ще зараз можна вибрати собі найкращого вчителя для індивідуальних онлайн-занять. Я сама поглиблюю свої знання з англійської мови, спілкуючись з носіями з різних країн світу. Перед нами відкрилися такі можливості!!!
