Функціонування радянської грошової системи з самого початку було ускладнене внаслідок післявоєнної розрухи, яка разом з політикою «воєнного комунізму» привели до значного знецінення грошей. У 1921 році реальна вартість 100 тис. радзнаів дорівнювала вартості однієї дореволюційної копійки. В обігу перебували царські кредитні квитки, «пятаківки», «керенки», численні сурогати і місцеві випуски. Країну поглинала натуралізація господарських відносин. На місцевих ринках з'явилися натуральні еквіваленти (зерно, сіль, тощо), що підривало фінансову базу держави.
В середині 1920-х років в СРСР розроблялись та приймались довгострокові стратегії, ключовими з них були колективізація села та індустріалізація міста. Радянські гроші повинні були відповідати новим викликам часу, зокрема пошуки дешевих сплавів, які б здешевили виготовлення монет та пришвидшили їх випуск.
У 1924 році в ході проведення грошової реформи, поряд з іншими розмінними монетами були випущені в обіг мідні монети номіналом 2 копійки
Для випуску необхідної кількості розмінних монет у Радянського держави не було технічних можливостей і матеріальних ресурсів. У підсумку, в 1925 році випуск двокопієчну монет був фактично припинений. Проте стилістика монет 1924 р. практично визначила обличчя наступних випусків.
Для початкового періоду існування СРСР характерні також монети з дорогоцінних металів, насамперед срібла. У жовтні 1926 року випускається в обіг новий тип банкноти номіналом 1 червінець, що був забезпечений 7,74 г. чистого золота.. Зовнішній вигляд нових червінців досить суттєво відрізнявся від тих, що випускались за часів НЕПу. На відміну від свого попередника червінець 1926 р. має двосторонній формат і надрукований на помітно товстішому паперу. Авторство художнього оформлення належить художникам І.І. Дубасову, В.К. Купріянову. Ці гроші відразу прирівнювалися до казначейських білетів як 1:10, тобто вважалися 10 рублями. Державний банк щодня оголошував новий курс червонця по відношенню до рубля, що породжувало спекуляцію і створювало труднощі для розвитку торгової та господарської діяльності. Червонець став переважно міською валютою. На селі його покупку могли дозволити собі тільки заможні селяни.
В період виробництва перших партій мідної монети стало зрозуміло, що дотримання старих стандартів економічно не вигідно та не відповідає стандартам сучасного розвитку техніки. На виробництво монет витрачалась величезна кількість дефіцитного металу. Станом на листопад 1925 р. маса чистої міді, що знаходилася на руках в населення, складала майже 460 т. Важка монета вимагала додаткових витрат при перевезенні. Вона буквально обтяжувала кишені населення. Гаманець з розмінними монетами від 1 до 5 коп. на суму 1 рубль важив 328 г.
В 1925 р. на монетному дворі розпочалась пошуки прогресивних металів для монетного виробництва. Було необхідно підібрати дешевий, легкий, стійкий до зносу та корозії матеріал. Таким вимогам могли відповідати лише сплави.З 1926 року в СРСР почався поступовий перехід від випуску важких мідних монет до емісії монет з особливого сплаву міді (90%) і алюмінію (10%). Так звана алюмінієва бронза стала основою для монет номіналом 2 та 5 копійок 1930 року.Зі зміною матеріалу та розміру планували змінити і дизайн монети. Був проведений спочатку закритий конкурс серед найвідоміших художників. Перед ними стояло завдання розробити сюжети, що б відображали ідеї союзу робітників та селян та інтернаціональної єдності радянського суспільства. Конкурс не дав результатів. Тоді вирішено провести відкритий конкурс, який теж не увінчався успіхом – конкурсна комісія валютного управління Наркомфіну прийняла рішення, що конкурсні роботи не відповідають вимогам. Зрештою художнику Г. І. Піскарьову було доручено розробити малюнки нових монет з урахуванням конкурсних матеріалів. Проте сюжети, які він планував зобразити, виявились занадто складними, а розмістити їх на монетах такого діаметру було нереально, тому дизайн монети залишався незмінним, повторюючи зразки 1924 р.
В 1931 р. у виробництво був запущений новий тип монет із нікелю, які витіснили срібні. Дизайн монет розробляв художник А. Ф. Васютинський. На лицевому боці нових монет зображено робітника з молотком в руці.
1938 р. було випущено банкноти нового зразка номіналами 1, 3, і 5 рублів, які протрималися в обігу до 1947 року. При оформленні банкнот використовувалися зображення «героїв» в передвоєнні роки розвитку радянського суспільства.
Грошова система протягом 1930-х зазнала багато змін, але головні риси грошових знаків (особливо монет), що були затверджені в цей час, стали класичними практично для всього періоду існування СРСР.
