Шахісти, - люди незвичні, особливо, коли їх багато та поряд купа шахових дошок. Майже завжди вони зустрічаються на турнірах. Навіть якщо ви тут нікого не знаєте, ви просто змушені будете познайомитись. Принаймні, коли заповнюватимите бланки. Тож з інтеграцією у спільноту проблем особливих нема. Правда тут важливо тримати себе в тонусі, щоб користуватися повагою своїх нових знайомих. Але пам'ятайте, - шахісти теж мають інші інтереси і якщо вам не буде про що поговорити, окрім шахів, то ви заведете знайомих, але не друзів.
Шахістам не обов'язково мати з собою дошку. Досвідчені гравці можуть обговорювати партію будь де, просто користуючись нотацією та уявляючи дошку в голові.
У шахістів, як і у будь-яких інших спільнотах по інтересах є свій сленг. Тут такі слова у багатьох випадках є повноцінними шаховими термінами. Оскільки у минулому столітті була сильна радянська шахова школа, то і сленг адаптований під російську мову. Переклад іноді може бути кумедним. Наприклад, подвійний удар у шахах зветься "вилкой", але виделкою в українській так не називають. :-) Кажуть вилка через наше "и". Ось ще деякі терміни та "слівця".
- Дебют - початкова стадія гри, мобілізація фігур.
- Міттельшпіль - середина , як правило найбойовитіша частина гри.
- Ендшпіль - кінцева стадія гри. Про неї треба окрему статтю.
- Зівнути - помилитися, не помітити
Також виділю окремо дві групи окрім учасників.
Батьки з дітьми.
Так, діти теж учасники, але вони приходять не самі, тому я їх виділив. Майже на всіх дорослих турнірах 20-40% гравців будуть юні таланти, тож тут без підкріплення не обійтись. Для багатьох дітей важливо, щоби поряд постійно була людина, якій можна похвалитися перемогою, або заплакати поразку. Можу сказати, з деякими дітьми і дорослим вельми важко грати. Але батьки теж бувають різні і у деяких є схильність точити зуб на тих, хто безжалісно переміг їхнє маленьке чадо. Такі батьки, нічого не розуміючи в правилах і до судді можуть мати претензії.
Судді
Ці служителі Феміди завжди стоять на сторожі порядку в залі, та в кожній партії окремо. Головний суддя має окреме місце і комп'ютер для запису результатів. Помічники (вони теж судді), зазвичай ходять по залу туди-сюди.Власне цих суддів мені й шкода найбільше. Це, як правило практики, що не можуть грати, бо на роботі і саме вони і вислуховують усі скарги та вирішують суперечки. Як мені сказати один суддя. "И хочется и колется."
