Формування навиків говоріння, психологічно лагідності до спілкування- одна з найважливіших задач викладача іноземної мови. Володіючи певним багажем знань про мову, студенти, як правило, зазнають значних труднощів переходячи до безпосереднього використання цієї мови, що вимагає ситуативного спонтанного рішення. Використання елементів методу активізації можливостей особи і колективу авторства Г.А. Китайгородської допомагає зняти психологічні бар’єри у студентів, підвищує ступінь зацікавленості студентів у процес навчання, активізує їх діяльність на заняттях. У такий спосіб поліпшується засвоєння лексичного і граматичного матеріалу.
Метод Г.О.Китайгородської, який також називають методом «Активізації резервних можливостей особистості та колективу», не можна назвати новим, тому що він був розроблений понад 35 років тому, проте він вважається виключно новаторським і вже став класичним в області інтенсивного навчання.
Галиною Олександрівною Китайгородської створена наукова система інтенсивного навчання іноземним мовам, а також введено, власне, термін «інтенсивне навчання». З моменту створення цієї системи її ефективність була оцінена великою кількістю людей, які в рекордно короткі терміни оволоділи іноземними мовами.
Відмінність методу Китайгородської від традиційних полягає в тому, що він грунтується на психологічних резервах особистості і колективу. Метод спрямований на маніпуляцію соціально-психологічними процесами міжособистісної групової взаємодії, завдяки чому студенти протягом невеликого проміжку часу дуже легко і ефективно опановують значні обсяги знань.
Ключове місце в системі інтенсивного навчання займає термін «активізація» - процес, який спрямований на досягнення людиною активності і стабілізація нового стану. Інтерпретація поняття «інтенсивність» містить характеристику «напруженість», а саме: стан активності в конкретний момент часу. Таким чином слід і тлумачити поняття «інтенсивного навчання» в межах методичної системи Г.О.Китайгородської - воно повинно розумітися як динамізм, активна взаємодія педагогів і групи студентів, студентів один з одним, передбачати активізацію процесів пізнання, ресурсів пам'яті, уяви та уваги.
Опанування англійської мови багатьом здається нудною і нецікавою активністю, якщо цей процесвідбувається монотонно, рутинно, включає один вид діяльності і ніяким чином не дає мотивації студентові приділити більше часу і уваги вивченню англійської. Завдання викладача - таким чином сформувати навчальний процес, щоб студент прагнув вивчити англійську, розуміти цю мову і був готовий говорити нею.
Один з методів активізації учбової діяльності полягає в тому, що викладач на певний час «відходить в тінь», а студенти працюють самостійно у парах або невеличких групах з трьох-чотирьох осіб. Студенти виконують задану вправу одночасно, потім самі перевіряють інших учасників групи. Роль викладача полягає у ненав’язливому контролі виконання завдання кожною групою. Таку методику доцільно застосовувати у разі потреби вивчення нескладного мовного матеріалу, який не потребує глибокого аналізу. Тобто, методика доцільна для відрацювання певних мовних навичок. Окрім того, групова робота спонукає студентів працювати більш активно, залучатися до процесу навчання більш серйозно.
Ще одна методика навчання, що сприяє активізації вивченого лексичного матеріалу, - рольові ігри. Наприклад, лексика, потрібна для першої зустрічі, знайомства відпрацьовується в ситуації прийому в посольстві певної країни. Один зі студентів грає роль посла, інший – його дружини, решта – гості, який потрібно представитися послу, познайомитися один з одним. Лексику тем «сім’я» або «робота вдома» можна відпрацьовувати у рольовій гру «судовий процес - розлучення». В такому випадку один зі студентів виконує роль судді, інші – подружжя, що бажає розлучитися, їх родичів, адвоката, прокурора.
У ході таких ігор студенти вживають різноманітні повторювані мовні зразки опанованого раніше лексичного матеріалу, тренуються у виборі потрібних відмін, використовують сталі вирази. Таким чином відбувається підготовка до іншомовного спілкування і формування ситуативного мислення.