Якби Вас зацікавило питання купівлі акцій польського акціонерного товариства (далі – АТ), наступним питанням, після з’ясування стану справ щодо його фінансово-господарської діяльності, стало те, які види акцій існують у цій країні.
Щоб зробити правильний вибір, потрібно враховувати наступне.
1. В Україні та Польщі (як і в інших країнах) існує однаковий підхід щодо самого поняття акцій. Воно виступає в трьох взаємно пов’язаних контекстах: 1) як частина статутного капіталу (część kapitału zakładowego); 2) як право участі (prawo udziałowe), яке включає усі повноваження, що надаються акцією; 3) як пайовий цінний папір (udziałowy papier wartościowy).
2. На відміну від України, де всі акції є іменними та існують виключно у бездокументарній формі, – у Польщі вони поки що існують як у документарній (niezdematerializowane), так і в бездокументарній (zdematerializowane) формі.
3. З 30 серпня 2019 року в Польщі прийнято Закон «o zmianie ustawy – Kodeks spółek handlowych oraz niektórych innych ustaw» (про зміну Закону – Кодекс торговельних товариств та деяких інших законів), яким регламентовано процедуру дематеріалізації акції для акціонерних і командитно-акціонерних товариств та передбачена їх виключно бездокументарна форма існування (в Україні цей процес розпочався значно раніше).
Документарна форма існування акцій буде замінена електронним реєстром акціонерів через суб’єктів, уповноважених до ведення рахунків у цінних паперах, тобто банк, чи маклерський будинок (dom maklerski).
4. Слід враховувати, що процедура дематеріалізації акцій в Польщі повинна завершитись до 1 березня 2021 року і того ж дня набирають чинності записи акцій на рахунках цінних паперів в межах депозитарію цінних паперів (depozytu papierów wartościowych), згідно із Законом «Про оборот фінансовими інструментами» (ustawa o obrocie instrumentami finansowymi). Після цієї дати не можна буде відчужувати акції у спосіб, передбачений для обороту документарних цінних паперів та здійснювати права, які ними надаються.
Як і в Україні, перехід на бездокументарну форму відбувається поетапно, з урахуванням відповідних строків та штрафів за невиконання певних зобов’язань товариствами, які випливають із цього Закону. Однак, сама процедура в Польщі є дещо складніша, з огляду на специфіку правового регулювання щодо цього виду цінних паперів.
5. У зв’язку з дематеріалізацією з 01.03.21 р., положення про іменні акції застосовуються відповідно до здійснення та передачі прав від акцій на пред'явника (na okaziciela), документи яких передані на зберігання компанії. Особи, які мають право на акції на пред'явника, депоновані в компанії, повинні бути занесені в книгу акціонерів. Це має визначальне значення з точки зору дозволу акціонеру реалізовувати свої права (ст. 343 § 1 Кодексу торговельних товариств у формулюванні (далі – КТТ) до 01.3.2021).
Для торгівлі такими акціями ст. 339 КТТ до 01.3.2021, дозволяє передачу таких акцій також відповідно до ст. 350 Цивільного Кодексу (Kodeksu Cywilnego), тобто сам договір, без необхідності фізично видавати документ покупцеві.
6. У ст. 356 КТТ врегулювано такий невідомий для нас вид акцій, як акції з якими пов’язана вимога виконання негрошових зобов’язань, які повторюються (akcje, z którymi jest związany obowiązek dokonywania powtarzających się świadczeń niepieniężnych). Прикладом таких можуть бути дії в інтересах товариства, якщо це передбачено статутом.
7. В обох країнах, законодавство яких порівнюється існують такі види акцій, як німі (у нас це акції – «без права голосу») та золоті акції. У Польщі, на відміну від України, ця норма врегульована на рівні КТТ, так само як і питання щодо німих акцій, позбавлених права голосу (akcje nieme, pozbawione prawa głosu (§ 3 i 4 ст. 353 КТТ). Подібне стосується і питання золотих акцій (złote akcje), що надають право внесення заперечень щодо деяких рішень виконавчого органу, або загальних зборів акціонерів.
8. Потрібно також враховувати, що польське акціонерне товариство може мати інші, крім акцій, правові підстави участі в АТ, його прибутку, або частки активів при ліквідації товариства (nadwyżce likwidacyjnej, дослівно – ліквідаційний надлишок). Як зміст повноважень, які ними надаються, так і їх юридична природа, – різняться та є дискусійними в правовій доктрині.
9. До таких підстав участі належать:
• świadectwa tymczasowe (тимчасові свідоцтва) – видаються як доказ часткової оплати акцій на пред'явника та є заміною цих акцій (ст. 335 § 1 КТТ);
• świadectwa depozytowe (депозитні свідоцтва) – видаються для підтвердження того, що певна кількість бездокументарних акцій, що перебувають в організованому обороті, зареєстрована на рахунку в цінних паперах акціонера для забезпечення реалізації прав у компанії, за винятком права на участь у загальних зборах акціонерів та права на одержання прибутку (ст. 9 Закону «Про оборот фінансовими інструментами»);
• świadectwa założycielskie (засновницькі свідоцтва) – видаються на строк до 10 років (з моменту реєстрації товариства), з метою винагороди за послуги, надані при заснуванні товариства та надають право на участь у розподілі прибутку в межах передбачених статутом, після нарахування акціонерам мінімальних дивідендів (355 КТТ);
• świadectwa użytkowe (свідоцтва користування) – видаються замість погашених акцій та власники яких беруть участь у розподілі прибутку та ліквідаційному залишку, який залишився після покриття номінальної вартості акцій. Вони можуть бути іменними, або на пред’явника (361 КТТ).
Таким чином, при набутті у власність акцій польських акціонерних (командитно-акціонерних) товариств слід зважати на особливості, обумовлені законодавчими змінами та переведенням акцій на бездокументарну форму існування; відмінності у видах акцій; підстави набуття права участі в АТ (пов’язаних з існуванням документарної форми акцій); існування командитно-акціонерного товариства (форма якого відсутня у вітчизняному законодавстві); специфіку акцій на пред’явника; наявність інших правових підстав участі у товаристві; термінологію та правильне тлумачення її значень.
