Прийнято вважати, що найкраща теорія – та, що застосована на практиці, а найкраща практика перетворюється на теорію.
Протягом заняття репетитор, перш за все, надає учневі теоретичний матеріал, зорієнтовує в меті і завданнях, які необхідно виконати, щоб досягнути поставленої цілі, а також усвідомити об’єм навчального матеріалу, який необхідно опанувати по темі.
Практична частина заняття – це перевірка практично теоретичних досягнень, що допомагають учневі отримати досвід, знання та навички за допомогою практичної діяльності.
Для прискореного і якісного вивчення навчального матеріалу теми учневі буває достатньо невеликої підказки, а може і допомоги. І підказку, і допомогу учень вправі отримати під час виконання вправ або беручи консультацію.
Якщо репетитор зверне увагу на методику проведення практичної частини заняття і наповнення консультації, це може суттєво підвищити якість знань, отриманих учнем. Існує, так звана, методика безконфліктного навчання, мета якої вибудувати адаптивну систему управління. (Схема 1)
Схема 1. Адаптивна система управління навчанням за методикою безконфліктного диференційованого навчання
Реалізувати методику безконфліктного диференційованого навчання без системи управління неможливо. Система управління цією методикою адаптивна. З поданої схеми можна зробити висновок про те, що на учня значно впливає навколишнє середовище. Це, наприклад, можуть бути члени його родини, які оплачують його індивідуальні заняття з репетитором. Якщо заняття відбуваються у міні-групах, на учня, без сумніву, впливатимуть інші учні, котрі займаються з ним. Учень дивиться на своїх одногрупників і оцінює їх налаштованість на розв’язок, тривожність, збудженість, можливість перебити, запитати.
Також надзвичайно важливо як сформульовано завдання, як воно надруковано, на якому папері. Так чи інакше, але до параметрів навколишнього середовища учень, так чи інакше, адаптується. Учень ще раз обдумує, що він ставить за мету свого навчання, пристосовується, настроюється до неї і приступає до виконання завдання.
Репетитор керує процесом навчання учнів. Дії репетитора разом з результатами виконання завдання надходять для оцінювання компетенції. Система адаптивного управління також пристосовується до параметрів оцінювання учня і до параметрів вирішення основних завдань. Кінцевий результат оцінювання розв’язку обов’язкових задач і якості навчання надходить в орган визначення потреби подальшого навчання учня.
Самостійна робота учня також є одним з основних і найбільш ефективних засобів оволодіння навчальним матеріалом. На сьогоднішній день використовується не дуже ефективна структура самостійної роботи. Учень повинен самостійно виконувати домашнє завдання. При цьому, не виключаються консультації з предмету, а система самостійної роботи учня повинна забезпечувати:
- Формування самостійності учня;
- Засвоєння умінь і необхідних для цього знань, навичок;
- Врахування індивідуальних особливостей кожного учня;
- Надання учню можливостей планування власних дій;
- Забезпечення учня можливостями коригувати власні дії на підставі самоконтролю і аналізу інформації про результативність.
Крім того, для того, щоб самостійна робота учнів була ефективною, потрібно стимулювати і виховувати в учнів потребу у самоосвіті. Необхідним елементом організації самостійної роботи вважається обов’язковий систематичний контроль строків виконання завдань. Це допоможе репетиторові управляти процесом навчання і сформувати систему заохочування учнів, при цьому не слід нехтувати похвалою. Щоб сформувати в учня самостійність, потрібно ставити щоразу складніші завдання. Спочатку репетитору слід виконувати завдання разом з учнем, а потім поступово переходити лише до невеликих консультацій при прийнятті рішення і аналізі задачі. Самостійна робота допомагає учневі набути навичок вирішення більш складних завдань у майбутньому.
Вдосконалення організації самостійної роботи і контролю знань учнів потребує комплексного підходу – від розробки навчального плану до методичного забезпечення. Всі зусилля щодо активізації діяльності студентів в межах самостійної роботи, можуть бути зведені нанівець, якщо у репетитора відсутнє методичне забезпечення такої роботи.
Контроль за навчальною діяльністю і отриманням результатів оцінювання може проводити сам репетитор, або учень під його контролем.
Тематичний контроль проводиться репетитором згідно етапу опанування навчальної програми і критеріїв оцінювання, а стеження за безпосередньо учбовим процесом учнів проводить згідно виданих учням завдань. Виконання завдання з підказками і за допомогою за участі репетитора адаптує учня до навчальної теми і підвищує реальні можливості якісного викладання уроків.
