В наш час, взагалі в світі та в Україні, зокрема, спостерігається нехватка молодих інтелектуальних кадрів, особливо це стосується інженерів, конструкторів, проектантів в різних галузях промисловості. Як відомо основою для підготовки таких спеціалістів є знання точних дисциплін: алгебри, геометрії, фізики, хімії, інформатики. Це загальновідомо, оскільки ці дисципліни описують закони природи та окремих явищ.
Однак, на жаль, в сучасній Україні серед учнів шкіл побутує думка про непрестижність знання точних дисциплін. Це часто призводить до того, що зовнішнє незалежне оцінювання з математики обирає дуже мала кількість випускників шкіл. В Україні є адміністративні райони, в яких жоден учень не планує пов’язати своє життя зі знанням математики.
Крім того, в останні роки спостерігається значний відтік молодих освічених спеціалістів за кордон.
Ці два явища є великою проблемою і загрозою для української вищої освіти, науки та промисловості взагалі. Тому, перед вчителями, викладачами постає задача підняття престижу вивчення точних дисциплін, як в школах і коледжах, так і в закладах вищої освіти. Оскільки, в сучасному світі наука розвивається швидкими темпами, то наведена задача є постійною і ставить особливі вимоги до педагога. Зокрема, сучасний вчитель повинен:
- бути повністю компетентним у своїй дисципліні;
- відслідковувати досягнення науки, що стосуються його предмету;
- вміти на доступному рівні пояснити матеріал;
- вміти володіти увагою учнів та викликати інтерес до дисципліни, що викладається.
Для досягнення поставлених задач, сучасний педагог повинен мати високі інтелектуальні та комунікативні якості, здатність критично мислити і творчо підходити до вирішення завдань, що поставлені перед ним. Пошук нових шляхів підвищення ефективності освіти стимулює й пошук педагогічних технологій, що дозволяють використовувати особовий потенціал вчителя, застосуванню якого раніше не відводилося достатньо уваги [1].
Відомо, що вивчення точних наук неможливе без логічного мислення. Під час вивчення таких предметів, як математика, фізика, хімія є важливим здатність учнів до аналізу, знаходження закономірностей, порівняння. В зв’язку з цим, вчителі, що викладають точні дисципліни повинні розвивати логічне мислення учнів. Цей обов’язок педагога обговорюється в методичній літературі, поясненнях до навчальних програм, педагогічних наукових дослідженнях, тощо. Однак, не існує єдиного універсального підходу, як розвивати логіку мислення одночасно в усієї аудиторії учнів та студентів. Це пов’язано з тим, що кожна людина є унікальною особистістю, якій притаманні певні риси характеру та різні здібності до навчання. Тому, здебільшого, розвиток логічного мислення в одній і тій же віковій групі учнів відбувається стихійно. При цьому, значна частина учнів не має початкових прийомів логічного мислення: аналіз, порівняння, синтез, тощо [2].
Часто серед учнів, вчителів, батьків побутує думка: «Учень не має здібностей до вивчення математики, тому дитину не варто заставляти вивчати точні науки, та й взагалі шкільна математика не знадобиться в житті». Однак. відомий український математик В. Єрмаков сказав: «Говорять, що для вивчення математики необхідні особливі здібності; ця думка помилкова; для математики необхідне логічно правильне мислення. Якщо виховання правильне – ця здібність може бути розвинута у кожної дитини. Мета шкільного навчання має полягати в розвитку логічно вірного мислення» [3].
Але в наш час під час навчання та розвитку логічного мислення вчитель часто наштовхується на проблеми, які породжені в сучасному суспільстві та особливо гостро постають при вихованні дитини:
– надлишок різноманітної, зазвичай шкідливої інформації, що передається до дитини через ЗМІ та сучасні засоби зв’язку та телекомунікації;
– самоусунення батьків від участі в навчальному процесі дитини в зв’язку з постійною занятістю на роботі або ж небажанням чи невмінням приймати участь у навчанні своєї дитини;
– постійне відволікання учнів на соціальні мережі, модні новинки та інші подразники;
– значне скорочення навчального часу на вивчення точних наук та вилучення математичних навчальних дисциплін з шкільної програми.
В зв’язку з вищевказаними проблемами суттєво знижується рівень знань дітей з точних наук. Здебільшого вказані проблеми носять системний характер, тому і потребують вирішення на загальнодержавному рівні. Адже відомо, що перспективною та економічно-привабливою є та країна, що має високий рівень культури та освіченості.
Що почитати за темою
1. Амонашвили Ш. А. Здравствуйте, дети! Пособие для учителя/ Ш. А. Амонашвили.– М., 1986. – 208 с.
2. Присяжнюк Т. А. Тісний звязок математики та інформатики: на яких уроках та в якому віці потрібно починати розвиток логічного мислення? / А. Т. Присяжнюк // Актуальні проблеми математики та методики її викладання. Збірник наукових праць. – Житомир: Вид–во ЖДУ ім. І Франка, 2009. – С. 50–56.
3. Досвід дослідження актуальних проблем викладання математики у сучасній школі: матеріали обласної науково-практичної Інтернет-конференції. –Черкаси : Вид-во ОІПОПП, 2014. –185 с.