Деякі учні починають вивчення мови з самого початку, інші вчили в школі, але щось забулося, є й ті, хто і зараз вивчає, може підтримати бесіду, але їм важко відповісти на питання який саме рівень вони мають. Розуміння рівня знань вивчаємої мови допомагає в багатьох випадках:
По-перше, у виборі програми на курсах або занять з викладачем. Навчання повинно бути комфортним - не дуже легким або складним і вести до бажаного результату. Цього можна досягти лише правильно підібравши для себе програму занять. Звичайно, викладачі запропонують вам відповідний тест та проведуть попередню співбесіду, але якщо вони будуть знати ваш приблизний рівень - їм буде простіше підготувати для вас якісний пробний урок.
По-друге, якщо ви вирішили займатися самостійно або додатково підібрати для себе матеріали для навчання - вибір підручників і навіть художньої літератури для позакласного читання також потребує знання того, яким рівнем ви володієте. Існує безліч видавництв, які пропонують книжки не лише поділені на рівні, наприклад, А1 або В2, але й ці рівні можуть поділятися на підрівні - В2.1 та В2.2 і так далі. Це тому, що, скажемо, у когось середній рівень є дійсно середнім і студент готовий перейти на новий (В2.2), а інший лише його розпочав і потребує менш складної програми (В2.1).
По-третє, рівень володіння мовою повинен співвідноситися з вашою метою. Наприклад, ви плануєте вступ до закордонного учбового закладу і для цього вам необхідно здати певний іспит та отримати міжнародний сертифікат. Скоріш за все це будуть IELTS або TOEFL, що вимагають рівня не нижче upper-intermediate, тобто вище середнього. Тож, маючи цей рівень, ви вже можете або пробувати скласти цей іспит, або розпочати готуватися саме до нього.
Самий легкий спосіб перевірити свої знання - пройти тест в інтернеті, наприклад, один з цих: http://cambridgeenglish.org.ru/test-your-english/
Як же саме розшифровуються рівні:
Початковий рівень англійської - поділяється на beginner/starter (А1) та elementary (А2). На першому підрівні учень знайомий с основними словами та виразами, може розповісти про себе, поставити та відповісти на прості запитання. На другому розуміє прості речення та може їх успішно використовувати для обміну інформацією на щоденні теми.
В1 (pre-intermediate) та B2 (intermediate) це відповідно нижче середнього та середній рівні. Тут студент вже навіть може спілкуватися з носіями під час подорожі та висловитися про свій досвід, мрії, амбіції тощо. Абстрактні теми та теми з поглибленню спеціалізацією (наприклад, філософські або технічні) на цьому рівні вже також не є проблемою.
Просунутий рівень С1 (advanced) та професіональний С2 (proficient) вказують на те, що учень досяг вершин та може лише вдосконалювати їх, поширюючи словниковий запас та відточуючи граматику. Маючи просунутий рівень, студент може читати довгі, навіть академічні тексти, вільно та побіжно висловлюватися, застосовуючи всі необхідні для цього мовленнєві структури. Професійний же рівень говорить сам за себе - для розуміння та спілкування вже немає ніяких перешкод. Володіти професійним рівнем означає знати мову на рівні її носія.
Не завжди рівні знання вивчаємо мови існують у "чистому" вигляді. Іноді студент знає граматику на середньому рівні, а словниковий запас значно нижчий та навпаки. Буває так, що і те і інше відповідіє рівню, а над навичками говоріння та сприйняття на слух треба попрацювати… Більшість тестів розраховані саме на перевірку лексики та граматики. Тому, при підбору програми навчання цей факт також необхідно враховувати.
