Робота з історичними джерелами

Тому поперед практики з подібною формою питань подаю кілька загальних правил щодо роботи з історичними джерелами:

1.Установити автора джерела, якщо це можливо;

2.Визначити коли відбувалися події, подані у джерелі;

3.Окресліти відношення автора до описуваних подій, установіть значення подій чи явищ описаних в документі;

4.Охарактеризувати цінність джерела (за потребою).

Фактично, якщо Ви знаєте перебіг подій в історії України, орієнтуєтесь в причинно-наслідкових зв’язках, то це такий вид запитань не викличе труднощів.

 

Потренуємося з декількома джерелами до теми «Київська держава».

1.

Джерело 1

Працюємо за планом:

1.Автора визначити важко, ним може бути свідок подій безпосередньо з Київської Русі, або з сусідніх держав (тут Ви маєте знати держави-сусіди Київської Русі);

2.Датування - конкретної дати немає, тому що описаний процес, але ми розуміємо що це події початку Київської Русі, тому що ще присутні назви племен, а вже від Володимира Великого ми не називаємо племена, бо жителі Русі стануть єдиною нацією-русинами, після прийняття ним християнства.

3.Відношення автора важко прослідкувати, це констатація фактів, значення описаного – це те, що дізнаємося про перебіг одного з процесів в економіці Русі.

4. Цінність джерела зрозуміла, подає факти для дізнання.

Запитання можуть бути такого характеру:

1.Який процес описаний у джерелі?

А) процес збору податків – уроків

Б) процес збору податків – оброку

В) процес збору податків – полюддя

Г) грошова реформа

Пояснення: Виходячи з джерела, зрозуміло що описаний процес – це збір податків, тобто данини з підкорених східнослов’янських племен. Залишилося вияснити, що це за форма податку. Тут в нагоді стануть знання про види податків в Київській Русі.

Урок – фіксований податок, або робота, яка мала бути виконана в певний час.

Оброк – податок натурального характеру, що стягувався з селян.

Полюддя – податок на користь великого київського князя у формі натурального податку, збиралося з підлеглого населення кожної осені.

Грошова реформа – це не описано.

Отже зрозуміло з тексту, що князь об`їжає свої володіння восени, а значить описано процес збору данини у формі полюддя.

2. Якого князя стосується  цей процес?

А) Олег

Б) Ігор

В) Ольга

Г) Святослав

Пояснення: тут варто розуміти хто саме не започаткував цей процес, а збільшив його таким чином, що навіть викликав суперечки і боротьбу. Започаткував процес збору данини з підкорених племен Олег, Ігор, як раз збільшив податки, в порівнянні з його попередником, і навіть загинув при спробі збільшити об’єм податку з деревлян, Ольга – реформувала цю систему, ввела погости – куди їй приносили оброки і уроки, а Святослава мало турбувала внутрішня політика.Тому відповідь – це князь Ігор.

2.

Джерело 2

Запитання можуть бути такого характеру:

1.Назва якого міста пропущена у джерелі?

А) Київ

Б) Корсунь

В) Чернігів

Г) Переяслав

Пояснення: Описується процес особистого хрещення Володимира Великого, а для цього варто знати в якому місті це відбулося. Це сталося в переддень прийняття християнства - квітень 988 р. у місті Корсунь (минулий Херсонес – як його називали візантійці)

 

Тобто робота з історичними джерелами вимагає від учнів не заучування, а розуміння описаних процесів. Варто одразу в джерелі знайти «точки», що будуть свідчити про конкретні події чи явища. Це може бути дата, ім’я, назва міста і т.д. А далі опираючись на ці «точки» легко поєднати їх з фактами з історії України, які вже відомі з курсу вивчення.

 

Нехай щастить у вивченні історії України!

Автор: Дарина М.

Редакція не несе відповідальності за наповнення блогів, вони є персональною думкою автора