З дітьми легко займатися через те, що вони чітко виражають емоції. Натомість старші учні можуть приховувати негатив чи непорозуміння.
Уявимо ситуацію, де дитина втрачає бажання вчитися. Та навіть опирається і бунтує перед заняттям.
Перший, хто має діяти, - вчитель.
Напряму від нього залежить атмосфера уроку. Саме він помічає зміни у поведінці дитини першим. Якщо батьки це помітили швидше, тоді у мене погані новини: репетитора підібрано неправильно.
Дитина проявляє свою демотивацію по-різному. Це залежить від кількості тих зусиль, які вона постійно докладає, щоб всидіти на уроці.
Для прикладу наведу вигаданого персонажа - школяра. Нехай його звати Андрій.
- Спочатку дитина замовкає.
Проблема: Андрій заблокував себе від незрозумілої інформації. Хлопчик припинив слухати, уявляти, читати, - а відповідно, і коментувати.
Вирішення: давайте дітям чіткі питання та маленькі завдання протягом усього уроку. Навіть коли ви пояснюєте теоретичний матеріал, не забувайте постійно тригерувати уяву учня.
Я в таких випадках запитую наступне:
- А ти як думаєш?
- Що тобі це нагадує?
- Як ти думаєш, яка різниця?
Вгадаєш? Давай, я в тебе вірю. - Учень починає відволікатися
Проблема: у дитини слабка концентрація уваги.
Вирішення: скорочуйте час подачі матеріалу до мінімального. Розбивайте конспект на дрібні теми і чергуйте їх з іншими типами вправ.
Не можна дратувати дитину та «переналаштовувати» її. В сучасному світі вміння тримати фокус на одній справі потрібен, але не на час.
- Учень відволікається.
Вирішення: дозволяйте відволікатися.
Використовуйте кожен момент для продовження уроку. Наприклад, Андрій відволікається на іграшки в кімнаті (реальний приклад з мого досвіду).
Поговоріть про них разом! Пограйтеся ними теж. І якщо ви теж викладаєте іноземну мову, то обов’язково запитайте:
- What is this? - Що це таке (про один предмет)?
- What are these? - Що це таке (про багато предметів)?
- How many toys do you have? - Скільки іграшок ти маєш?
- What is your favorite toy? - Яка твоя улюблена іграшка?
- What color is that car? - Якого кольору та машинка?
- Учень не хоче виконувати вправи
Проблема: неправильно підібраний тип чи рівень завдань.
Вирішення: зробити учня головним. Дати йому право вибору та організації уроку. І важливий момент: таки замінити завдання.
Нехай наш Андрій сам вирішує, що він хоче робити: чи то читати, чи то дивитися мультфільм, пострибати або погуляти.
Тут головне - застосовувати той самий принцип, що і в попередньому розділі: знаходити у кожній деталі можливість вивчити щось нове.
Ставте питання! Це підсилить почуття важливості в учня. Скоріш за все, Андрій рідко чує вдома наступне:
- А що ти хочеш зараз робити?
- Що тобі подобається?
- Сьогодні робимо тільки те, що ти хочеш!
- Ти - головний/ ти - вчитель/ ти - капітан.
- Як ти думаєш, що тобі потрібно зробити, щоб запам’ятати це правило?
І тут можна легенько нав’язати учневі потрібне завдання. Тільки важливо підказати так, ніби це він здогадався.
Результат: учень пишається власною винахідливістю і вмотивований виконати своє завдання.
- Учень не хоче продовжувати заняття.
Проблема: брак мотивації/ нудні уроки/ фактори, що відволікають/ перевтома/ подібне.
Вирішення:
- Відпочити (організувати вихідні від занять. Якщо дитина все одно пасивна, значить, проблема в мотивації чи навантаженні)
- Поговорити (налагодити дружні стосунки і поміркувати, а навіщо взагалі цій дитині вчитися?)
- Зацікавити реальними історіями (звідки дитині знати, як круто спілкуватися з іноземцями чи бути найцікавішою людиною в компанії? Опишіть)
- Побитися об заклад (часто дитині не вистачає азарту для постійної мотивації)
І найголовніше: що б ви не робили, набирайтеся терпіння.
Нехай усі заняття будуть цікавими для обох сторін!
