Доброго дня!
Перший запис свого блогу я би хотіла присвятити тому, ким є репетитор

 

Підготовка до ЗНО, без сумніву, - один з найтяжчих періодів у житті учня. Це безсонні ночі, страх, паніка і невпевненість у своїх знаннях та силах. І в цьому сумбурному потоці дитині важко зосередитися і структуровано йти до своєї мети, тобто жаданого складання ЗНО на 200 балів.  І тут у житті дитини з'являється той, хто у мріях абітурієнта  і його батьків постає чарівником, гарантією вступу на омріяний бюджет - репетитор. 

 

 

З мого досвіду можу надати таку класифікацію репетиторів:

 

1) "енциклопедія" - той учитель, який намагється дати учню якнайбільше інформації. Він забиваає голову майбутнього абітурієнта купою непотрібного, того, чого навіть немає в програмі ЗНО. Характеризується гарним знанням свого предмету, але невмілою подачею. 

 

2) "прихильник тестів" - людина, яка цілу годину тільки те й робить, що дістає все нові й нові тести. Так, це прекрасна можливість для учня практикуватися. звикати до формату ЗНО. Однак використання лише практичних методів роботи лише змусить учня шукати закономірності, часто хибні, для інтуїтивного знаходження відповіді.

 

3) "традиціоналіст" - репетитор, який у своїй роботі використовує застарілі, але давно перевірені форми навчання. На його уроках учень може позіхати, думати про сенс життя і молитися, щоб швидше піти зайнятися чимось корисним. Учителі цього типу не сприймають нового, не намагаються знайти окремий підхід до кожного учня. 

 

4) "величний" - учитель, який всім своїм єством, своєю поведінкою показує учню свою перевагу над ним. Зазвичай висміюють за помилки, дають учню надто складні завдання і ніколи щиро не допоможуть дитині. Після таких уроків люди зазвичай звертаються до психологів, аби вилікувати страх помилок і відчуття власної нікчемності.

Можна навести ще багато типів, але ці 4, на мій погляд,  є основними. У чистому вигляді всі вони є скоріше не порятунком, а ще більшим покаранням для дитини. 

 

З огляду на те, що я сама нещодавно складала тест ЗНО і знаю цю систему зсередини, для себе, як для репетитора, я виокремила характеристики роботи, які будуть найоптимальнішими для роботи з сучасними учнями.

1. Репетитор має бути практико-теоретиком. 60% роботи мають займати практичні завдання, а решту - пояснення теорії.

 

2. Давайте спрощувати. Легко дати визубрити велике правило, але важко зробити так, щоб дитина його зрозуміла. Я намагаюся своїм учням на кожне правило давати приклад, який і пропоную вивчити. Він стає основою для майбутніх аналогій. 

Правило: у групах слів на -стц- і -стч-спрощення не відбувається. Формулювання доволі розмите. Ми з учнями вчимо лише два слова "невістці" і "невістчин", звертаючи увагу на орфограму. Знаючи ці 2 слова, дитина легко скаже як правильно: "хустці" чи "хусці".

 

3. Використовуйте Інтернет і комп'ютер. Є багато сайтів з чудовими тестами, поясненнями і освітніми іграми. Нехай навчання буде не нудним, а хоч трохи цікавим.

 

4. Розмовляйте з учнем на рівних і його мовою. Одна учениця, прослухавши мій короткий переказ "Наталки Полтавки", за тиждень не лише не забула сюжет, а й переказала його тими словами і виразами, які почула від мене. До прикладу: Возний залицяється до Наталки, клянеться, що любить, готовий на все заради неї і бла-бла-бла. А вона йому така : "Знаєте, пане Возний, не смішіть людей.  Ми з Вами різні : Ви мажор , а я проста дівчина. 
Емоційні слова і сленгові вирази допомагають тримати увагу дитини в полі уроку, адже для неї такі пояснення є новими і тому цікавими.

 

5. Просто любіть свою справу, щиро вболівайте за учнів і вірте в них.

 

Тоді все вийде! :)

Автор: Музюкіна Катерина Вадимівна