Зазвичай в серпні-вересні розпочинаються підготування до ЗНО з історії України та учні задають собі питання: «З чого почати підготовку?»
Відповідаю, з вступу до історії України, що і являється першою темою в програмі, тобто варто розібратися з об’єктом, предметом вивчення, особливостями, історичною термінологією.
Історія – це наука, що вивчає минуле людських спільнот в хронологічному порядку.
Хронологія – наука, що встановлює точні дати тих чи інших подій.
Періодизація історії України – це поділ історії на певні періоди, що є етапами політичного розвитку України і характеризується певними помітними явищами чи процесами в історії України.
Періодизація історії України ґрунтується на періодах державотворення та виглядає так:
Стародавня історія України – з 1 млн років тому (з часу появи першої людини) - 882 р.(започаткування першої держави Київської Русі);
Середньовічна історія – з 882 р. (започаткування першої держави Київської Русі) – 1648 р. (початок Національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького) - це час перебування України в Київській Русі, Галицько-Волинській державі, період загарбання Польською державою, Литвою, Угорщиною, Молдавією, Московською державою;
Нова історія - з 1648 р. (початок національно-визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького) – 1914 р. (початок Першої світової війни) – період держави Гетьманщини, Руїни, розподілу українських земель між Російською і Австрійською імперіями;
Новітня історія з 1914 р. (початок Першої світової війни) – по сьогодні (необхідно вивчати до 2018 р.)
Інформація про історію України черпаєтьсяз історичних джерел, тобто носіїв історичної інформації, виступати якими можуть артефакти, старожитності минулого. Існує 5 видів історичних джерел:
Письмові - літописи, атласи, біографії, документи, наскельні написи, книги, підручники, художня література (найбільш об’ємна група історичних джерел);
Речові – залишки поселень, кістяки, посуд, прикраси;
Етнографічні - дані народного побуту – предмети декору жител, національний одяг;
Усні - інформація, що передавалася «із уст в уста», фольклор;
Мовні – дані з розвитку мови;
Допоміжні історичні науки слугують помічниками у вивченні історії:
Археологія – наука, що вивчає речові джерела;
Етнографія – наука, предметом вивчення якої є дані народного побуду, обряди, звичаї;
Антропологія – наука, що вивчає походження, розвиток та еволюцію людини;
Топоніміка – наука, що досліджує карти;
Вексилологія – наука про прапори;
Сфрагістика – наука, предметом вивчення якої є печатки;
Геральдика – наука про герби, емблеми;
Боністика - наука, що вивчає паперові гроші;
Нумізматика – наука, що вивчає металеві гроші;
Цивілізація – щабель, етап розвитку суспільства, якому притаманні риси культурно-духовного, соціально-економічного і політичного розвитку.
Також особливу увагу варто приділити вивченню історико-географічних областей, через те, що в давнину не вживалося сучасних назв міст і областей, деякі місцевості в Україні замали назву раніше, деякі перейменовувалися.
Щоб визначити історико-географічний регіон варто знати карту сучасних областей України:
Галичина - Івано-Франківська, Тернопільська, Львівська області;
Сіверщина – Чернігівська область;
Волинь - Рівненська, Волинська області;
Буковина - Чернівецька область;
Бессарабія – сучасна Молдавія, Одеська область;
Поділля – Хмельницька і Вінницька області;
Середня Наддніпрянщина - Черкаська, Житомирська, Київська, Полтавська області;
Закарпаття - Закарпатська область;
Північне Причорномор’я – Одеська, Херсонська, Миколаївська області;
Таврія - Крим, Херсонська область;
Запорожжя – Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Донецька області;
Донщина- Луганська і Донецька області;
Буджак - низ Одеської області;
Слобожанщина – Харківська, Сумська області;
Брацлавщина – Вінницька область;
Ви готові розпочинати вивчення історії України і бажаю Вам успіху у цьому!
