A fake teacher is someone who doesn’t do what they teach
Коли ми навчаємо наших учнів чи студентів не боятись пробувати щось нове, не опускати руки, коли спіткає невдача, і незважаючи на усі падіння й злети йти невтомно до нашої мети, але самі цього не робимо, то виникає питання чи це чесно і правильно по відношенню до наших клієнтів. Вчителі повинні невпинно вчитись – така в нас професія, і цікава, і складна.
Мені як викладачеві англійської мови дуже пощастило, бо для нас є багато цікавих івентів, де можна не тільки повчитися у інших спеціалістів галузі, а також спробувати себе не тільки у звичній для нас ролі, вийти із зони комфорту, щоб відкрити для себе нові обрії та горизонти.
У своїй професійній діяльності я завжди намагаюся витягнути себе з комфортної ракушки, яка утворюється завдяки великому досіву та набутих навичок, та випробовувати на собі нові челенджі та ідеї.
Так у травні цього нелегкого карантинного року мені випала нагода виступити у ролі спікера на міжнародному англомовному марафоні для викладачів англійської мови «Teacher'sVoice». Це стало можливо завдяки запрошенню тренінгового центру СУТО (сертифіковані українські технології).
Англомовний марафон «Teacher’sVoice» проходив у вигляді науково-практичної конференції в режимі онлайн на платформі Streamyard, з живим стрімом на YouTube. Понад 8 годин без перерви, «Teacher'sVoice» тривав з 12 години ранку до 20 години вечора, викладачі об’єднані ідеєю самовдосконалення та обіном досвідом, презентували та обговорювали методи та нові можливості вивчення іноземної мови.
Своїми методичними ідеями та досвідом ділилися двадцять двоє викладачів з різних країн світу: Франції, Марокко, Великобританії, Азербайжану, Грузії та України. Кількість зареєстрованих учасників які переглядали дану подію - близько 700 вчителів та викладачів з багатьох куточків світу. Доповідачі ділилися та обмінювалися досвідом та обговорювали методи викладання англійської в умовах пост карантинного життя та навчання, відповідаючи на питання та зауваження глядачів, які дивилися трансляцію конференції в живому часі.
В коментарях були присутніми такі країни: Узбекістан, Іспанія, Хорватія, Швейцарія, Франція, Панама. Деякі країни прокинулася дуже рано, щоб бути з нами, щоб глос викладача став міцнішим, твердішим, почутим.
Тема моєї презентації «TED Talks – Dynamite that Makes Your Classroom Come Alive» (Як викладати англійську мову за допомогою автентичних джерел, зокрема роликів TEDtalks) якій я поділилася досвідом створення власних матеріалів для викладання англійської мови для студентів з високим рівнем володінням англійською мовою, а саме тих, які досягли рівня вище B2 – С1, а також досвідом кафедри іноземних мов, де я працюю, з публічного виступу англійською мовою.
Вважаю тема публічного виступу іноземною мовою не до кінця опрацьованою і дуже актуальною на сьогоднішній день, тому планую розвинути її у своїх наступних дописах. У своїй презентації я розкрила такі питання: як підготувати і провести зі студентами публічний виступ англійською мовою, щоб це було цікаво та не нудно, як вибирати тему для розбору і перегляду на занятті, як створювати роздаткові матеріали та працювати з ними на власних уроках, з яких рівнів можна використовувати ролики TEDі як уникнути помилок та непорозумінь при створенні власних навчальних матеріалів. Отже тема моя була пов’язана з тим, що коли викладачам і учням набридають їхні підручники, можна використати матеріали у вигляді виступів відомих людей, науковців, політиків, а також простих людей. Урок побудований на TEDtalks цінний автентичністю тексту та різноманітністю, мови при умові якщо тема ролику стосується уроку.
Вважаю, що отриманий досвід допоможе мені вдосконалити та поглиблювати мої вміння та знання, відновити роботу зі студентами та учнями в пост карантинний період, а також урізноманітнити власну манеру викладання англійської мови. А також рекомендую усім молодим викладачам не боятися і таки наважитися виступати у ролі доповідачів на конференціях, форумах та марафонах, які відбуваються саме іноземною мовою. Адже ми навчаємо своїх студентів робити навіть те, що їм не дуже хочеться чи страшно, а отже і самі можемо притримуватися правила – боятися і робити. Це не так вже і складно при умові якщо ти любиш свою справу і вона дає викладачеві можливості розвиватися і йти в ногою з часом. Маленькі перемоги завжди надихають нас на щось більше і дає нам сили рухатися вперед.
