Як написати відгук: рекомендації і зразок (на основі роману М.Матіос "Букова земля")

Методичні рекомендації до написання відгуку на художній твір

1. Як і в звичайному творі, виокремлюйте кожну думку в абзаци.

2. Розкажіть про власні враження, навіяні думки, але не переказуйте зміст прочитаного.

3. Цитуйте і коментуйте найцікавіші, на Вашу думку, моменти.

4. Знайдіть інфоомацію про автора та дізнайтеся про мотиви написання твору, але не читайте критичного матеріалу інших рецензентів, щоб не повторити їх думок.

5. Пишіть відгук одразу після прочитання, щоб зафіксувати свої емоції. А через день-два перечитайте і додайте щось за необхідності. Бо після першого написання у Вашій голові аналіз, обмірковування ще буде продовжуватися, і тоді з’являться нові висновки, зауваги.

6. Знайдіть інформацію про те, чи твір написаний на реальних подіях, які джерела створення.

7. Якщо автор – наш сучасник, то спробуйте знайти його у соцмережах, і, можливо, Вам пощастить отримати відповіді на запитання, які Вас зацікавили.

8. Пригадайте твори, які читали раніше, в яких розвивається така ж тема чи проблема, проведіть аналогії.

9. Такий текст має бути у формі роздуму з елементами розповіді.

10. Обговорюйте книги із тими, хто теж читав, шукайте однодумців у соцмережах, головне – не бійтесь критики, бо це – Ваша думка!

Відгук на книгу Марії Матіос "Букова земля"

Уперше переді мною постала така цілісна, водночас широка панорама історичних подій на моїй рідній Буковині, над створенням якої авторка працювала цілих дев’ять років. І просто все всередині перевертається, коли читаєш про своє село, про сусідні селища, хутори, коли пізнаєш долі людей, прізвища яких мають мої сусіди, родичі… Подив сковує моє обличчя. Чому я цього всього не знаю? Так, дещо знаю зі шкільних та університетських часів, дещо записувала від бабусі та інших старших людей мого хутора, коли писала фольклорну практику, а зовсім нещодавно читала нарис про історію Буковини. Я можу розповісти багато про події на українських землях різних часів, адже завдяки літературі стала справжнім «фанатом» історичного жанру. Але це щось неймовірне. Історична велич Буковини ще зовсім не пізнана нами, дітьми свого краю. Чому про це не розповідають у школах? Часом перепитую бабусю про те, що вона могла б знати, як це було, і не вірю, і соромлюсь, що так мало знаю. І здається, що не тільки я. Адже чому ж такі скромні наші історики?

Тепер «Букова земля» Марії Матіос цілком справедливо відправляється на мою уявну «полицю» поруч із книгами І. Багряного «Садом Гетсиманським», «Людиною, що біжить над прірвою», В. Шкляра «Трощею», «Чорним Вороном», А. Кокотюхи «Червоним». Проте у М. Матіос картини багатогранніші, глибші. Герої вражають. Вони неоднозначні. Особливо вразили єврейська масакра та історія буковинських німців. Людям з Австро-Угорської імперії розповідали про дивовижні вільні землі, таку собі Атлантиду, де ґрунтів так багато, що лиш бери і роби. Але правду про те, як далеко ця земля і наскільки ґрунти тверді і неродючі, їм не відкривали. Якщо на рівнинах Буковини дуже хороші чорноземи, то в наших горах земля жовто-коричнева і тверда, доводиться її руками обробляти й удобрювати щоріч. Та не знали ті люди, що через кілька десятків років комуністи усіх зганятимуть на рівнини, щоб ніхто не допомагав партизанам… А те, що зробили шваби у районі теперішнього вже Банилова-Підгірного, просто дивує.

Для мене цікавим став також іще один факт: "...Тепер і Василько, - за Лук'яна Кобилицю, котрий, не володіючи німецькою мовою, зоставався в парламенті німим свідком подій, у яких й, певно, дев'яносто відсотків не розумів, що там відбувається і дискутується, бо найбільше він міг хіба що вносити подання від громад, прислані на його руки з Буковини, з жалями на панські кривди, відбирання ґрунтів, полонин і лісів. Але важливіше було те, як він голосував".

Не віриться, що така велика історія творилася у моїх Чернівцях, де я прожила шість років, ходила в університет, у драмтеатр, гуляла вулицями, парками, скверами, змінені назви яких вгадувала у цій сазі. Не віриться, що читаю про подеколи суворі звичаї, яких ми дотримуємося і досі, пісні, які співають наші люди, побут, все ж такий незмінний і важкий.

Коли гортаєш доволі великі аркуші книги із дрібненько посіяними літерами, то наче п’єш чистої холодної води, і ковтаєш її великими ковтками, та не можеш напитися. Адже все в ній упізнаєш. І гордість просто розпирає груди так, що і самій хочеться продовжувати таку справу, яку зробила М. Матіос для своїх буковинців – і мертвих, і живих, і ненарожденних…

Рейтинг:5 з 5

На основі відгуків 2 користувачів

Автор: Олеся К.

Редакція не несе відповідальності за наповнення блогів, вони є персональною думкою автора

Потрібен репетитор?

Обирай кращих викладачів на сервісі Букі!

Інші статті викладача

Реєструйся репетитором на BUKI!

Безкоштовна реєстрація за 10 хвилин

Заняття персонально чи по Skype

Оплата напряму від учня

Також читайте розділ «Блоги репетиторів»:

Секретні методи вивчення іноземної мови

У цій статті ми розглянемо три секретних методи, які можуть допомогти вам засвоїти нову мову швидше та ефективніше. Стаття вміщує посилання на платформи та вебсайти, які вам допоможуть в цьому.

Автор: Христина Я.

Як досягти тонкої талії?

Тонка талія: міфи та реальність

Автор: Анастасія Ш.

Цукрозамінники

Переваги та недоліки

Автор: Анастасія Ш.

Відпочинок від тренувань

Правильно організований відпочинок допомагає зберегти і покращити результати тренувань

Автор: Анастасія Ш.

Verben mit Präpositionen у німецькій мові у німецькій мові. Дружній путівник для початківців

Сьогодні ми поговоримо про один із важливих аспектів німецької мови - Verben mit Präpositionen (дієслова з прийменниками).

Автор: Ярослав Т.

Зв'язок між гормонами та тренуваннями

Важливість фізичної активності для підтримки гормонального балансу та загального здоров'я.

Автор: Анастасія Ш.

Інші новини:

;