На початковому етапі вивчення мови багатьом із нас дуже знайома ситуація, коли ми досить добре розуміємо на слух, читаємо, перекладаємо можемо навіть дещо написати, але говорити спонтанно дуже важко. Здається, що у деякий момент просто бракує слів або недостатнє знання граматики не дозволяє правильно висловлюватися.
Насправді, зовсім не це є причиною проблеми. Важливо пам’ятати, що усне мовлення або говоріння – це навик, який можна і потрібно тренувати. Тренування полягає у запам’ятовуванні та усному відтворенні фраз, тобто дуже важливо не лише подумки запам’ятати щось, але й повторити це вголос. І чим частіше повторення, тим кращий результат. Звучить дуже просто, але саме за цим принципом працює розвиток мовлення.
Монологічне мовлення тренувати дуже просто. Просто підбираєте тексти цікавої вам тематики і відповідного рівня, вивчаєте їх напам’ять і потім декламуєте (чим більше разів, тим краще).
Добре при цьому змінювати інтонацію, а також імпровізувати. Робити цю вправу набагато легше, коли є хтось, хто вас слухає. Заучування дозволяє вам зафіксувати і автоматизувати граматично правильні вирази та конструкції, які потім будуть завжди за потреби спливати у свідомості і збагатять ваше мовлення. Починайте з невеликих уривків, не старайтеся відразу завчити багато, крім того, зміст матеріалу має бути актуальним і цікавим особисто для вас. Ніколи не вчіть того, чого не розумієте, тобто не можете перекласти.
Якщо вивчення напам’ять вам дається важко, можете спробувати читання вголос. Оберіть текст чи уривок, який вас цікавить та читайте вголос не менше 5-10 хвилин щодня, поступово збільшуючи проміжок часу. Краще читати один і той самий текст, збільшуючи ймовірність запам’ятовування окремих виразів.
Дуже допомагає в заучуванні тексту його аудіо версія (відео теж підійде, але воно дещо відволікає картинкою). Таким чином, ви не лише прочитуєте, але й прослуховуєте уривок і можете безпомилково повторити. Такий спосіб можна назвати ідеальним, оскільки тренується не лише мовлення, а й сприйняття на слух. Матеріли можна знайти буквально всюди, найнадійніші з них - транскрипції аудіо файлів з підручників, подкасти та аудіокниги. Youtubeролики теж можна використовувати, але будьте обережні з транскрибуванням, оскільки автоматичні субтитри не завжди коректно передають сказане. Якщо ж субтитри надані самими авторами ролика, то можна сміливо їх використовувати.
Переказування прочитаного чи прослуханого також хороший спосіб вдосконалити навики говоріння та усної імпровізації, але використовувати його варто на просунутому рівні, коли вже є відповідна база. Для новачків переказ буде довгим і складним процесом, крім того є ризик запам’ятовування неправильних конструкцій.
Дещо складніше з діалогічним мовленням. Адже попри велику кількість діалогів, зафіксованих на різних носіях, неможливо охопити всю різноманітність і варіативність реплік. Тут важливо мати безпосередній мовленнєвий контакт з носіями мови та перебувати у конкретній ситуації, щоб мати змогу почути, що саме говорити у тому чи іншому випадку. Приблизне уявлення можуть дати діалоги у фільмах та сучасних підручниках, розроблених за комунікативною методикою, але це, якщо можна так сказати, лише імітація реальності.
У тому випадку, коли ви перебуваєте в мовному середовищі і постійно спілкуєтесь з носіями, заговорити буде дуже легко: просто уважно слухайте, запам’ятовуйте і повторюйте сказане вашими іноземними співрозмовниками. Імітуйте і не бійтесь помилитися, адже помилки – невід’ємна частина навчання.