Артем Герман - проактивний учитель і досвідчений репетитор з математики та інформатики. Йому доводилося працювати в Харкові і Києві, брати участь в реалізації проектів і програм різних рівнів, організовувати семінари... Список може бути нескінченним. Компанія Букі вирішила поцікавитися, як в Артема все виходить.

 

Що вас спонукало брати участь в тренінгах за програмами Intel?
- Інтерес до нових технологій і науково-технічного перевороту. Участь в експериментальній діяльності захоплює і дорослих, і дітей. Я не виключення.


Як ви думаєте, коли репетитору пора на пенсію?
- Тоді, коли займатися вже не в кайф. Так, репетиторство забирає сили і енергію. Але коли ти займаєшся з дітьми, ти отримуєш це назад. А ось якщо займатися не хочеться, виникає професійне вигорання, то можна ставити крапку. І справа зовсім не у віці.


Вас колись звинувачували в тому, що ваші послуги дорогі?
- Жодного разу не звинувачували. Перед заняттям ми все обговорюємо. Заняття тривають 1 годину або 1,5, можуть проходити 1 або 2 рази на тиждень. Бувають різні ситуації, я все розумію. Але про завищену вартість занять поки чути не доводилося.


Ви писали статті в професійні видання. Якої тематики вони стосуються?
- Так, здається, у 2009 році я писав у Ваківський журнал* про технології роботи з обдарованими дітьми. Вони стосувалися інформаткики, зокрема хмарних сервісів. З математики робіт не пишу, бо не приваблює. А недавні публікації пов'язані з польською мовою.

Артеме Юрійовичу, ви використовуєте якісь особливі методики і техніки при викладанні? Скільки учнів пройшло через ваші руки? Чи завжди вони молодші від вас?
- З приводу особливих методик не скажу. Головне - підвести дитину до того, що їй треба вчитися. Точніше, вона сама повинна до цього прийти. Але зараз діти не розлучаються зі смартфонами. Є багато додатків, пов'язаних з математикою. Ось їх я використовую у своїй практики. Їх наявність - великий плюс. Якщо заняття проходить 1 раз в тиждень, мені важливо, щоб дитина пам'ятала про мене і математику. Але це лише допоміжний інструмент. Заривати математику в додатки не варто.


  Я й не згадаю, скільки учнів у мене було. Серйозно я почав займатися репетиторством з 2014 року, зараз буває по 1-2 заняття щодня. А вчити когось старшого від студентського або шкільного віку поки не доводилося. Хіба що з дружиною займаюся математикою.


Репетиторство - це те, чим би ви хотіли займатися все життя? Або є якісь глобальні цілі?
- Поки мені це цікаво, я це роблю. Можна сказати, що це хобі, яке приносить фінансове і моральне задоволення. Звичайно, є цілі та плани, але поки не хочеться загадувати наперед.


Чи бувають у вашій роботі челенджі - важкі задачі, учні, батьки?
- Задачі бувають цікавими. Але всі вони вирішуються. З приводу батьків, всі вони зацікавлені у своєму чаді. Так, бувають непривітні батьки, але мій клієнт - дитина. Він грає ключову роль. А кожна дитина по-своєму складна.

Чи часто ви спілкуєтеся з колегами? Або вони більше конкуренти?
- Серед колег у мене багато друзів. Але про конкуренцію, швидше, мови бути не може. Кожен з нас фахівець у якійсь сфері. Іноді ми обговорюємо завдання, вирішуємо цікаві моменти.


Заняття по скайпу можна прирівняти до занять наживо? Чи можна вважати їх ефективність однаковою?
- Заняття по Skype краще проводити, якщо дитина непогано підготовлена. Зі слабкими дітьми цей варіант не пройде. Я займаюся із хлопчиком-п'ятикласником по Skype, але зним навіть детально не потрібно обговорювати завдання - він практично все вирішує усно.


Як ви вважаєте, хто краще: репетитор-чоловік або репетитор-жінка? Або немає різниці?
- Справа не в гендері репетитора, а в харизмі, характері. Досить багато аспектів при оцінюванні роботи репетитора. Коли ми з дружиною вибирали для сина репетитора з англійської мови, орієнтувалися на його побажання. Він у нас хлопчик комунікабельний, і ми розуміли, що найкращим репетитором для нього буде молода дівчина, яка зможе і захопити його, і пограти.


 А коли працював в Харкові, доводилося працювати з двома хлопчиками одночасно. Зрозуміло, що вони діти, їх двоє, бавляться, тому тут доречний репетитор, який їх зможе втихомирити.


Чим ви займаєтесь у вільний від роботи час?
- Ми зараз працюємо над громадськю організацією, яка буде стосуватися навчання. Тому всі думки зайняті проектом. А ще у вільний час я читаю своїм дітям, правда, по телефону, оскільки на даний момент вони в Харкові, а я в Києві.

 

Читайте також: Олександра Руденко - інтерв'ю з головою Клубу репетиторів

 

 

Опубліковано: 17.03.2016