Математика – проблема чи її вирішення? Скоріше друге, і я маю зухвалість довести це. Але спершу слід торкнутись проблем, що заважають нам вивчати математику.

 

1) Відсутність ініціативи. Ступінь розуміння речей лежить у їх улюбленості й бажаності. Якщо математика – це мука, то вона вам просто не дасться  - вона буде вириватись, дряпатись і чіплятись за останню надію не піти у голови сумні…

 

2) Відсутність наполегливості. Чим більше зусиль, тим краще результат. Якщо сьогодні ви вивчаєте арифметику, а завтра хочете знаходити інтеграли, будьте готові до поразки. Хочете досягти успіху при вивченні – присвячуйте математиці регулярні години праці.

 

3) Проблеми із запам’ятовуванням. Вчителі постійно торочать учням одне й теж, тому що через деякий час вони забувають пройдений матеріал. Вивчив – забув, вивчив – забув… Так і живемо.

 

4) Бажання вирішувати все за формулами. Діти стають пристосуванцями по життю, є формула – підставив числа, і все готово. А потім життя підкидає плюс і мінус нескінченність таких неординарних та складених проблем, що не піддаються ніяким формулам.

    Усі чекають на швидкий результат. Вирішити проблему легко – ось те, чого хоче абсолютна більшість. Біда у тому, що швидке вирішення проблем не відкладається у голові. Математика бореться із проблемами протягом сотень і тисяч років і досі продовжує це робити.

 

    Задачі сьогодні не повинні вирішуватись швидко  - це прямий шлях до отупіння та пристосування до навколишнього середовища. Замість того, щоб шукати нові способи вирішення задачі чи проблеми, ми робимо вирок, що вони не мають розв’язку. Формула не діє.

 

    Проблеми із математикою стали  настільки масштабними, що в останні 40 років з’явилось таке поняття, як страх перед математикою -  математикофобія. Уже написано десятки чи сотні книг про те, як побороти тривогу перед  математикою. Прийде математикомен, і врятує вас від числової напасті. Маячня ще та.

    Підручник – чудова річ, однак давно не визначальна у викладанні математики. Словесна форма формулювання задачі не пробуджує уяву і фантазію учня. Водночас, вона пригнічує його бажання торкатись її вирішення. Діти не мають боятись математики, вони мають цікавитись нею.

 

    Використовуйте мультимедійні засоби як вид формулювання задач. Замість того, щоб питати, як швидко резервуар наповниться водою, якщо швидкість заповнення становить 5 м/с, а об’єм резервуару… Боже, як нудно. Покажіть відео, де посудина заповнюється водою, і діти самі спитають, коли вже ця посудина буде повною. Принесіть її у клас і продемонструйте процес.

 

    Навчайте математики на прикладі яблук чи тортів, якщо треба – принесіть той чортів торт у клас і навчіть ваших дітей дробів. Діти не розуміють математики, бо вона відірвана від реального життя. Вона «нелюдяна». Там, де її викладають як людську дисципліну, вона розквітає і має практичне застосування.

 

    Математика  - це не про обчислення, але про вирішення проблем. Сучасна система освіти вимагає швидкості та акуратності при розв’язку задач, що абсолютно протилежно до вирішення проблем. Воно ж потребує терпіння і здатності тримати удар, такий собі математичний ляпас.

 

    Математика має бути практичною: ви можете спробувати розв’язати задачу одним способом і провалитись. Тоді є сенс підійти з іншого боку. Тут не відкараскаєшся підставлянням чисел у формули  - задачі повинні вирішуватись шляхом мислення і продуктивного провалу.

 

    Математика – людська наука, і кожен з нас здатний зрозуміти її. Вона неважка. Це така ж мова, як англійська чи іспанська, адже вона використовується для спілкування між людьми. Закони природи написані мовою математики. А нам слід жити в гармонії з природою. 

 

Читайте також: Видатні математики України

 

Опубліковано: 14.05.2015