Китай з очевидних причин має найчисленнішу кількість науковців та інженерів у світі. Зараз КНР витрачає більше грошей на досліди і розвиток науки, ніж Європа, і у 2020 році китайці мають перегнати США.

 

    Великою проблемою у ще більшому Китаї є шахрайство. Так, у 2010 році китайські науковці цілком погодились із цим фактом, і 55% з них знали когось у наукових колах, хто брав участь у шахрайстві. «Життя» плагіату у Китаї дає те, що нагороди та підвищення китайці отримують не за якість, а за кількість опублікованих робіт.

 

    На щастя, Китай працює над своєю репутацією і зараз більшість досліджень якісні, реальні і відкриті для критики чи схвалення. Минулого року китайці написали 269 статей у найпрестижніші газети світу (типу Nature і Science). Внесок китайців у наукові дослідження саме у лідируючих журналах світу поступається лише США.

 

    Китай дав декілька хороших відкриттів та дослідних робіт, таких як використання артемізиніну (екстракту рослини Artemisia annua – однорічної полині), розвиток сонячної та вітряної енергії і розробка потягів, що досягають швидкості 500 км/год.

    Щодо відкриття артемізиніну, то його авторка Юю Ту удостоїлась у 2015 році Нобелівської премії. Антималярійні препарати на основі Artemisia annua вбивають збудників хвороби на ранніх стадіях. За останні 12 років смертність від малярії скоротилась на 40%. Враховуючи те, що від малярії найчастіше страждають діти до 5 років, то винахід Юю Ту безцінний.

 

    Але деякі критики нарікають на комітет Нобелівської премії, адже останнім часом більшість нагород  отримують вчені у галузях медицини та фізіології. До того ж, цьогорічні лауреати відзначаються деякою «непрофесійністю», адже жоден з них не працює у найпрестижніших університетах світу і не має високого наукового цитування.  З іншого боку, присудження Нобелівської премії передбачає велику соціальну цінність винаходу та внесок у розвиток людства, чому відповідають праці цьогорічних нобелівських лауреатів.

 

    Мабуть, на цьому ми завершимо наш невеличкий марафон щодо Нобелівської премії. Українцям є над чим працювати, щоб рано чи пізно були удостоєні наші співвітчизники. І вчитись можна у китайців. Чомусь ми впевнені, що рано чи пізно слова «Зроблено в Китаї» будуть показником високої якості. 

 

Читайте також: Сенсація! Українка вперше отримала Нобелівську премію з літератури

Опубліковано: 14.10.2015