Сьогодні новації Академії добре відомі. Вони втілюються в життя багатьма вищими закладами освіти України. Саме Могилянка вперше ввела принципи демократичного спілкування професорсько-викладацького і адміністративно-управлінського корпусу зі студентами, саме вона вперше в Україні запровадила на вступних іспитах тестування, позбавивши абітурієнта суб'єктивної оцінки його знань екзаменатором. Саме Могилянка започаткувала можливість вибору дисциплін студентами і саме вона першою перейшла на бальне оцінювання знань студентів під час їх чотирирічного навчання в бакалавраті й дворічного в магістеріумі.  

 

Історія Могилянської Академії

    У зв’язку із наступальним впливом єзуїтського та протестантського руху в 16 ст. виникла потреба створення освіти, заснованої на православних принципах та цінностях. 14 жовтня 1615 року киянка Галшка Гулевичівна-Лозчина підписала грамоту про передачу «правовєрним християнам народу руського» ділянки землі на Подолі для заснування Богоявленського монастиря й школи для дітей всіх станів. Наступного дня тут оселилися монахи на чолі з Ісаєю Копинським, а через декілька тижнів при монастирі відкрилася школа. До початку 1616 року було засноване й Київське Богоявленське братство, яке взяло на себе фінансування школи, а також підбір вчителів та ректора для неї.

 

    Значну, по суті, вирішальну роль у становленні майбутньої Києво-Могилянскої академії відіграв – як не дивно–митрополит Петро Могила. Разом із вченими іноками зі Львова він заснував школу в Києво-Печерській Лаврі, акцент у якій було зроблено на польські стандарти та викладання латинської та польської мов, що зустріло обурення з боку місцевих жителів. Тому 30 грудня 1631 року архімандрит Петро підписав з братчиками акт про об'єднання двох шкіл і утворення Київської колегії. Для її перетворення в Академію необхідно було одержати від польської влади дозвіл на відкриття в ній вищого класу — богословського. Однак, король Владислав не дозволив викладати в Києві науки, вищі за діалектику й логіку, тому повноцінну богословську освіту випускники Київської колегії могли отримати тільки в інших європейських навчальних закладах.

 

    Руйнування будівель Братського монастиря у 1659 і 1665 рр., намір Московського уряду скасувати Київську колегію призвели до її занепаду. Проте, перехід закладу до Московського патріархату та підписання ним «Вічного миру»  з Польщею спричинили нові зміни у житті колегії. 1701 року Київський митрополит Варлаам Ясинський звернувся до Петра I з проханням про дарування їй повних прав Академії. Вплив фаворита царя митрополита Стефана Яворського (вихованця Київської школи) виявився вирішальним у задоволенні прохання митрополита Варлаама: 26 вересня 1701 року Петро I видав грамоту, в якій Київська школа була офіційно визнана Академією. Вихованцями Київської школи були майже всі українські гетьмани, починаючи з Юрія Хмельницького і аж до останнього гетьмана — Данила Апостола.

 

    У першій половині XVIII століття Києво-Могилянська Академія була найпрестижнішим навчальним закладом Російської імперії, отримавши прихильність Петра I та його доньки Єлизавети. Однак, сходження на престол Катерини II у 1762 р. призвело до обмежень у сфері фінансування та управління, а також до «поступового нівелювання особливих київських освітніх традицій».

    Так чи інакше, вихованці Києво-Могилянської комедії зробили великий внесок у розвиток вітчизняної медицини, музики і театру. Навчався тут і   відомий філософ, поет, композитор і педагог Григорій Сковорода.

 

    За розпорядженням уряду, указом Синоду від 14.08.1817 р. Академію було закрито. Розпорядження Голови Верховної Ради України від 19 вересня1991 року за № 1570-ХП «Про відродження Києво-Могилянської академії» та розпорядження Кабінету Міністрів України від14 жовтня 1991 р. № 296-р стали новою точкою відліку у житті Академії. Подальший розвиток та відродження Університету пов’язані із діяльністю В’ячеслава Степановича Брюховецького. Він не раз стикався із проблемами фінансування, нестачі приміщень та обладнання… Цікаво, що завдяки шаховій майстерності Брюховецького Університет отримав перші кімнати, які були так необхідні (контр-адмірал Вищого військово-морського політичного училища Олександр Коровін та Вячеслав Степанович розіграли їх у шахи, що закінчилось перемогою останнього).  Брюховецький доклав чимало зусиль, буквально вимолюючи спонсорів вкласти грошу в Університет, коли кожна копійка була на вагу золота. 24 серпня 1992 року відбулася урочиста церемонія відкриття Університету «Києво-Могилянська академія». Вперше в Україні на церемонію початку занять вийшли студенти, одягнені в мантії. 19 травня 1994 року за № 238/94 вийшов Указ Президента України «Про Університет Києво-Могилянська Академія», згідно якого він отримав статус «національний», що означало перехід на новий рівень. У 1996 р. розпочалась робота  магістеріуму, куди було прийнято практично весь випуск бакалаврів.  

     Саме тоді вперше були одночасно випущені вихованці всіх рівнів підготовки - бакалаври, спеціалісти і магістри. Почала працювати аспірантура, з'явилися перші докторанти. Таким чином, відбулося величезне відродження колиски української освіти, випускники якої понесуть свої знання та навички  у світ.

 

Правила вступу та прохідний бал

Зарахування до Університету в 2015 році відбувається на підставі конкурсного рейтингу, який визначається за сумою балів з предметів, зазначених у сертифікатах УЦОЯО, виданого у 2015 р., та середнього балу документа про повну загальну середню освіту, помножених на вагові коефіцієнти відповідно до напряму підготовки.

Для подання електронної заяви вступник повинен зареєструватися на інтернет-сайті за адресою: http://ez.osvitavsim.org.ua

 

Під час реєстрації вступник подає такі дані:

  •         адресу електронної пошти, до якої має доступ вступник;
  •         серію та номер документа про освіту, на основі якого здійснюється вступ;
  •         номер, пiн-код та рік отримання сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання(для вступників на основі повної загальної середньої освіти).

Доступ до особистого електронного кабінету вступник отримує після введення свого логіна та пароля на інтернет-сайті за електронною адресою: http://ez.osvitavsim.org.ua

 

    Зі свого досвіду можу сказати, що дуже важливо мати достовірну інформацію про пакет необхідних документів при безпосередній їх подачі, щоб потім вступна кампанія не перетворювалась у суцільну біганину за зайвими копіями, фотокартками, конвертами і т.д.

Прийом документів на всі напрями підготовки відбувається з 10 липня до 01 серпня за адресою вул. Іллінська, 9.

 

Необхідні документи (оформлюються у паперові папки А-4 на зав'язках):

  •          6 кольорових фотокарток розміром 3х4 см - кожне фото потрібно підписати (прізвище, ініціали).
  •         документ державного зразка про повну загальну середню освіту (документ про здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень) і додаток до нього - подаючи копії цих документів, вступник має особисто пред’явити оригінали.
  •       сертифікат УЦОЯО, виданий 2015 року, із переліком конкурсних предметів, визначених правилами прийому НаУКМА - подаючи копії цих документів, вступник має особисто пред’явити оригінали.
  •         копію паспорта (1, 2, 11 сторінка) або свідоцтва про народження для осіб, які за віком не мають паспорта (2 примірники);
  •         копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (2 примірники);
  •         для військовозобов’язаних – копію посвідчення про приписку до призовної дільниці або військового квитка (2 примірники).

Інші документи подаються вступником, якщо він претендує на пільги, встановлені чинним законодавством України, у терміни, визначені для подання документів. Вступник має підготувати пакет документів окремо на кожен напрям підготовки, на який планує вступати.

 

    Дані про прохідний бал на бюджет останніх років дасть вам можливість правильно розрахувати свої сили, тобто мати уявлення про майбутню конкуренцію. Будуть зазначатись мінімальний та максимальний показники:

  •   прохідний бал 2012 року: 591.7 –768.3;
  •   прохідний бал 2013 року: 592.1 – 776.1;
  •   прохідний бал 2014 року: 442.5 – 502 ( зверніть увагу, що велика різниця із попередніми роками пов’язана із переведенням середнього бала атестата за 60-бальною шкалою).

 

Києво-Могилянська академія проводить підготовку бакалаврів за такими напрямами та спеціальностями:

- Інформатика та обчислювальна техніка (програмна інженерія);

- Гуманітарні науки (історія, філологія, філософія);

- Економіка і підприємництво (маркетинг, фінанси і кредит, економічна теорія);

- Культура (культурологія);

- Право (правознавство);

- Природничі науки (біологія, хімія, екологія, охорона навколишнього середовища і збалансоване природокористування);

- Системні науки і кібернетика (прикладна математика);

- Соціальне забезпечення (соціальна робота);

- Соціально-політичні науки (політологія, соціологія);

- Фізико-математичні науки (фізика).

 

    Відгуки щодо якості навчання в Університеті доволі неоднозначні: одні зазначають лише «темні» його сторони, як-от: великі вікна між парами (по 4-5 годин), некомпетентність викладачів, велика завантаженість студентів, не найкращі умови проживання в гуртожитку і т.д., інші ж вказують на «рожеві» ідеали, стверджуючи винятковість, унікальність та непідкупність, які панують в Києво-Могилянській Академії. Проаналізувавши декілька рейтингів, можете впевнитись, що даний ВНЗ далеко не один із перших. По суті, це невеличкий університет, який багато у чому завдячує своїй колишній славі та видатній історії. Однак, особисто я була здивована щирою привітністю прийомної комісії  НаУКМА порівняно із прийомною комісією КНУ (члени останньої відчували зайвим і невартим розповісти про подальшу долю абітурієнта і відповісти на деякі запитання). Можливо, це лише корисливий спосіб залучити більше студентів до своїх лав, але дуже хочеться вірити у протилежне.

 

Студентське життя

    У Києво-Могилянській Академії досить велика кількість організацій та конкурсів для того, щоб урізноманітнити студентське життя. Так, тут є Бал знайомств, Клуб філософсько-політичних дискусій, Могилянський мафія-клуб, народна хорова капела «Почайна», Братство козацького бойового звичаю «Спас», Креативний маркетинговий центр, студентський періодичний журнал «Pauсa Verba», радіо«К:)віт»…

 

    У НаУКМА існує Центр кар’єри та працевлаштування студентів (засновано 1994 р.) - перший в Україні центр системної підтримки студентів та випускників у становленні їх як молодих фахівців. Кожного року він пропонує понад 1500 вакансій для тих, хто бажає отримати роботу. До речі, досить широкі можливості для міжнародного співробітництва та навчання за кордоном. Ви можете стати учасником програм обмінів за проектами Erasmus Mundus Action 2, Erasmus+, за двосторонніми договорами; магістерських програм за проектами Erasmus Mundus Action 2, Erasmus Mundus Action 1 та Erasmus+, Central EuropeanUniversity, CEU, Budapest, BI Norwegian Business School.

 

     Кожен ВНЗ має власних видатних випускників. Так, 13 могилянців ввійшли до Верховної ради (Антон Геращенко, Вадим Денисенко, Остап Єднак, Ігор Луценко, Тетяна Острікова, Ростислав Павленко,Борислав Розенблат, Остап Семерак, Оксана Сироїд, Олексій Скрипник) та КабМіну України (Геннадій Зубко, Сергій Квіт, Олексій Павленко). Хоча, навіть не знаю, чи свідчить це про переваги ВНЗ…

 

    Києво-Могилянська Академія також пишається Яриною Ключковською (директор з корпоративних комунікацій у Group DF International), Андрієм Стельмащуком (юрист у адвокатському об'єднанні "Юридична фірма "Василь Кісіль і партнери"), Оксаною Маркаровою (президент Інвестиційної групи ITT, член Довірчої Ради НаУКМА),  Михайлом Мінаковим (президент Фонду якісної політики, доктор філософських наук, лауреат 2008 року Фонду випускників), Іриною Солоненко (директор Європейських програм Міжнародного фонду "Відродження), Дмитром Тарабакіним (директор компанії Dragon Capital, засновник першого стипендійного фонду для факультету економічних наук, член Довірчої Ради НаУКМА) та багатьма іншими, які прославляють свою alma mater і цінують отримані знання та досвід.  

 

 

Читайте також: Київський національний університет імені Тараса Шевченка - лідер у сфері вищої освіти України

 

Опубліковано: 08.02.2015