Ще Арістотель казав, що музика розвиває етичну сторону душі, значить, вона повинна бути складовою виховання молоді. Одні діти ходять до музичної школи чи беруть приватні уроки музики за власним бажанням, інші – через непоборну батьківську наполегливість. Між тим, різниця між колективним навчанням гри на гітарі, фортепіано, бандурі тощо та індивідуальним є, і дуже разюча.

 

Плюси та мінуси шкільних уроків музики

    Шкільні уроки музики запам’ятались для мене тим, що нічого чіпати не можна. Фортепіано та гітара розладнані, нерви вчителя як струна, що ось-ось розірветься, навколо шум, явно не сумісний із чимось музикальним. Увесь клас, незалежно від наявності чи відсутності слуху та голосу, повинен співати і знати ноти. DepecheMode, Nirvana і Лучано Паваротті нотну грамоту знають гірше алфавіту, а це їм не завадило сколихнути чи не весь світ своєю геніальністю.

 

    Усю провину скидати на вчителя теж некоректно. Така вже програма загальноосвітніх шкіл. Великий об’єм матеріалу + брак часу = туманні знання про музику та її творців. Це загрожує втратою багатьох талантів, яких не розгледіли змалку. Але уроки музики єднають колектив, змушують діяти злагоджено, отже, допомагають здружити учнів у класі.

    Діти, що твердо вирішили піти шляхами Вівальді і Моцарта, відвідують музичні школи чи беруть приватні уроки музики. Навіть дорослі іноді згадують дитячі мрії і беруться за освоєння гри на гітарі чи фортепіано.

 

Переваги приватних уроків

    Деякі недоліки навчання гри на інструментах не усуне навіть найдосвідченіший вчитель. Від гри на гітарі болітимуть та грубішатимуть пальці, практикуватись треба регулярно, а процес вивчення триватиме досить довго.

 

    АЛЕ: репетитор з музики прибере граблі, на які ми наступаємо при самоосвіті, навчить технікам свіпу, змінного штриха та ін. (для прискорення гри на гітарі), нарешті, покаже, із якого боку треба підійти до інструмента, як взяти і де що натискати чи тягнути. Це кропітка справа, але поки любителі чекають натхнення, професіонали тяжко працюють.

    Приватний вчитель має змогу подивитись на вашу гру зі сторони, оцінити усі недоліки та «помарки». Остерігайтеся репетиторів, що обіцяють «індивідуальний підхід» і не задають домашнього завдання та не дають відповідного навантаження на приватних уроках музики. Вам повинно бути важко – тоді результат не змусить себе чекати (хіба що декілька років).

 

Досвід геніїв у світі музики

    Пол Маккартні, один із засновників групи Beatles, ніколи не брав уроків гри на бас-гітарі. Він завжди діяв інтуїтивно, і, здається, у нього непогано виходило… Аматор і самоучка, Пол отримав 16 премій Греммі (найпрестижніша музична нагорода Американської академії звукопису). 

 

    А от австрійський композитор і піаніст Франц Шуберт хоч і мав геніальні здібності з дитинства, все одно прислухався до порад вчителя шкільного хору Мікаела Холзера, а пізніше знаходився під опікою вчителя Антоніо Сальєрі.

    Віртуоз Святослав Ріхтер навички гри на фортепіано перейняв від батька, і, попри деякі джерела, не був самоучкою. Святослав Теофілович просто не проходив традиційний курс гри, а пізніше вступив до Московської консерваторії, звідки його відрахували, а потім знову відновили.

 

Висновки

    Музика – це «я» людських почуттів, відображення болю і смутку, радощів і кохання… Так, любов до музики довела британця Кріса Блека до крайнощів: у 1995 р. він одружився із власною гітарою Fender Stratocaster. Чи замислюєтесь ви над тим, що непогано було б і самому взятись за струни чи клавіші? Якщо так, то обирайте вчителя і ставайте частиною музичного світу!

 

Читайте також: Музична школа - за і проти

 

Опубліковано: 04.05.2015