Уявіть ситуацію: раніше ваш маленький син (дочка), ледь поснідавши, радісно біг(ла) до школи, а повернувшись, довго розповідав(ла) про витівки на уроках і нових друзів. Але раптово ситуація змінюється: дитина відмовляється йти на навчання, не хоче з вами розмовляти, закривається у себе в кімнаті, ви все частіше помічаєте почервонілі від сліз очі… Причиною такої поведінки може бути конфлікт у школі.

 

    Ускладнення стосунків між вчителями та учнями стали нормою, і це жахливо. Основою конфлікту в школі може бути безліч причин. Пропонуємо розглянути найбільш типові із них, а також шляхи вирішення цих суперечностей.

 

    Приклад № 1. Особиста неприязнь вчителя та однокласників дитини, заснована на її меншому матеріальному забезпеченні.

 

    Ситуація, коли вчитель розділяє учнів на «бідних» і «багатих», беззаперечно свідчить про низький рівень компетенції педагога. Такий горе-вчитель забуває про суть своєї діяльності. Неважливо, пішки приходить дитина до школи чи її підвозять батьки на власному авто, носить вона одяг найвідоміших брендів чи речі, куплені у стокових магазинах - викладач повинен навчити учня.

 

    Якщо свідома доросла людина визнає це, то розпещеним школярам, вихованим на нормах вседозволеності, усе важче пояснити існування рівності незалежно від фінансового забезпечення: діти, що не приносять у школу iPhone, стають об’єктами насміхань.

 

    У такому разі є сенс у проведенні факультативів на відповідну тематику. Якщо діти не хочуть розуміти слова вчителя, то батькам дитини, що потрапила у конфліктну ситуацію, бажано відвідати школу і самостійно поговорити із її однокласниками. Звичайно, розмова має бути конструктивною, без натиску, але змістовною. 

 

    Приклад № 2. Дитина стає об’єктом знущань через фізичні або психічні вади.

 

    Колір шкіри, акцент, форма носа, надмірна повнота (худорлявість), кульгавість і т.д. можуть перетворити життя вашого сина (дочки) на справжнє пекло. І проблема не в тому, що дитина має певні вади – проблема в тому, що вони висміюються іншими дітьми як величезні пороки. Деякі речі не можна змінити. Завдання батьків або вчителя – вчасно підказати, як треба себе поводити.

 

    Ні в якому разі не можна вирізняти дитину із певними недоліками серед інших. Треба виключити позицію жалості: саме ставлення до учня, як до нормального, здатного на все те, що можуть робити інші діти, доведе справедливість такого твердження і знівелює конфлікт.

 

    Однак, є і виключення. Був випадок, коли вчитель із 15-річним досвідом поставив у куток хлопчика на милицях, який переніс 20 операцій. І як це називається?

 

    Приклад № 3. Учень прагне вирізнитись серед інших за рахунок неадекватної поведінки.

 

    Такі ситуації частіше виникають через неправильне сімейне виховання або відсутність його як такого. Іноді в погоні за грошима батьки забувають, що вони БАТЬКИ. Дитина потребує тепла і ласки, влучної поради, спільного відпочинку. Замість цього вона чує цинічне: «Я втомився (втомилась), давай іншим разом».

 

    Варто пам’ятати, що абсолютно критичних випадків не існує. Наприклад, відомий педагог і письменник, Антон Семенович Макаренко, працював із злочинцями в колонії, а ми маємо справу зі звичайними підлітками!

 

    Розглядати ж ситуацію переведення в іншу школу варто лише тоді, коли досягти компромісу в конфлікті  просто неможливо. Причиною цього є те, що перехід до іншої школи  - тимчасове «лікування», варто ж знищувати самого «збудника» хвороби.

 

    Скільки б конфліктних ситуацій ми не розглядали, істина полягає у тому, що універсальної поради не існує. Усе залежить від суспільного оточення, характеру дитини, масштабу проблеми. Найголовніше – бути самим собою, поводити себе природно, і пам’ятати золоте правило моралі: «Поводься з іншими так, як хочеш, щоб поводились з тобою».

 

    Як на мене, це не повинно пересікатись із рабським принципом: «Ударили в одну щоку, підстав і другу». У світі, де відносини між людьми все частіше керуються інстинктивними звірячими законами, не можна падати духом і давати себе на поталу.

 

Читайте також: Події Майдану і війни в Україні вивчатимуть у школах

 

Опубліковано: 03.04.2015