Освітнього онлайн-контенту греблю гати. Що ж заважає шкільним вчителям нещадно експлуатувати його в своїй непростій роботі? І чи можливо взагалі застосування онлайн-контенту в рамках загальноосвітньої шкільної програми?



Які можливості з'явилися разом з онлайн-курсами для школярів:
1. Можливість підготовки до ЗНО в форматі онлайн.
2. Будь-хто може пройти курс вузу або спеціальності і заздалегідь зрозуміти чи підходить це йому.
3. Додаткова освіта, розширення шкільної програми
4. Корисне проведення часу, дозвілля.

На жаль, чи, на щастя, головне завдання вчителя - допомогти засвоїти обов'язкову загальноосвітню програму - онлайн-курси поки що не вирішують.
Є, звичайно, ентузіасти. «Лекторіум» на своєму курсі з фізики виявив, що до них записався весь клас. Виходить, що курс послужив комусь змістовним фундаментом для моделі змішаного навчання. Звичайно, тут варто подякувати вчителю, який зміг організувати цю роботу зі своїми учнями.

Висновок: якщо саме вчителю онлайн-курс здасться корисним і зручним, отже, його побачать і учні. Тому, потрібно робити зручний інструмент саме для вчителів.



У школі немає Інтернету:
Насправді у всіх школах повинно бути підключення Інтернету зі швидкістю 30 Мб/сек. Більш того, багато шкіл вже мають канали 100 Мб/сек. Проте багато вчителів скаржаться на повну його відсутність. У такій ситуації виникає момент активної позиції. Вчителі змушені вставати зі своїх "зручних крісел" і з'ясовувати у адміністрації технічні (іноді і не тільки) проблеми, через які немає доступу до Інтернету. А воно їм потрібно?

Так! "Воно" потрібно вчителям:
 Вирішити питання (якщо є) з доступом до Інтернету це всього лише один "напряг" на шляху до полегшення роботи. По-перше, вчителю не доводиться бути «балакучою головою», яка розповідає теорію. Онлайн-курс може надати свою балакучу голову, яка, можливо, навіть краще балакає (нічого особистого). По-друге, з'являється приємний бонус: економія часу на домашні завдання. Частину самостійної роботи можна проводити через вправи на платформах з автоматизованою перевіркою.

Основні проблеми, чому вчителі досі до цього не дійшли:
 Найголовніша проблема - незнання. Але, як відомо, це не звільняє нікого від відповідальності. Багато вчителів банально не обізнані в існуванні таких платформ, які можуть не просто спростити, а зробити за них роботу. Друге - перевантаженість вчителів рутинною бюрократичною звітністю, відсутність часу (та й бажання) освоїти навіть прості інтуїтивно зрозумілі інструменти. Має місце бути і невідповідність курсів шкільної програми, що ускладнює "співпрацю".Тому, на основі всіх вищеназваних проблем виникає недостатня кількість освітнього контенту. Немає споживача - немає товару.
 Як не дивно, школярі стверджують, що самостійно пройти курс і потикати в телефоні складніше, ніж слухати пояснення вчителя. Ну, і не варто забувати про батьків (особливо в регіонах), які не готові позитивно прийняти онлайн-формати самостійної роботи своїх дітей. І, нарешті, відсутність зовнішньої оцінки якості.



Що потрібно зробити, щоб вчителі почали застосовувати онлайн-курси в школі?
Починати потрібно з малого: дуже плавного та поступового використання інструментів онлайн-навчання в класній і домашній роботах. Якщо інструмент безкоштовний - проблем з таким частковим впровадженням взагалі не виникне.

Що потрібно зробити, щоб вчителі почали самі створювати свій онлайн-освітній контент?
 Ідей реалізації модернізації навчання в школі через онлайн-курси може бути дуже багато. Наприклад, учитель на телефон знімає трихвилинний ролик на конкретну тему з конкретної дисципліни. Мінімум технічних засобів, максимум ефекту. Головне - бажання!

Для регіональної школи все вищеназване звучить щонайменше фантастично. Навіть в найкращих школах міст-мільйонників в регіонах випадки використання онлайн-форматів в навчанні близькі до нуля. Вчителі навіть не знають, що такі способи існують. У сфері додаткової освіти онлайн-курси мають набагато більш широке поширення навіть в регіонах. А ось до повноцінного застосування онлайн-формату в рамках шкільної програми нам ще далеко. І без допомоги головної сполучної ланки між навчальним матеріалом і учнем - без учителя - сфері онлайн-освіти не обійтися.

Опубліковано: 22.07.2016