Майже у кожного було таке відчуття: прокинувся вранці, розумієш, що час планувати життя і вирішити питання: "ким я хочу бути, коли виросту?" та "куди вступати?". Існує багато тренінгів, як онлайн, так і офлайн для швидкого визначення свого потенціалу в професіях, серед яких потрібно обрати одну. Подейкують, що вони діють, ба більше, є і реальні вдалі результати. Але "дідівські" традиції залишаються на першому місці, а саме: читати про кожен університет, відгуки, рекомендації окремо, і залишати фаворитів, куди й будете подавати документи. Тепер у нашій постійній рубриці про найкращі університети країни, ви зможете читати та обирати.

Київський Національний Університет імені Тараса Шевченка.

Університет заснували ще 28 серпня 1834 року - в день пам'ять рівноапостольного князя Володимира, й названий він був у його честь: Університет ім. Святого Володимира, який прийняв своїх перших 62-ох студентів. Але уже через 5 років його перейменували на Університет ім. Тараса Шевченка, який досить швидко почали називати Провідним Університетом України. І не дарма, тому ще це альма-матер легендарних людей! В стінах "Шеви" Михайло Булгаков навчався на медичному факультеті, після чого працював за спеціальністю, яка надихнула його на написання славнозвісної роботи "Записки юного лікаря". Михайло Грушевський тут вивчав філологію, по закінченню якої написав роботу: "Очерк истории Киевской земли от смерти Ярослава до конца XIV в.", отримавши за неї медаль, почав працювати у ВНЗ. Український композитор Микола Лисенко ще до навчання у консерваторії в Лейпцигу, навчався теж на досить творчому факультеті - фізики. Максим Рильський шукаючи себе, пішов на факультет медицини, де зрозумів, що різати людей - не його, тому захопившись філологією перевівся до іншого університету.
Та тільки думка того, що ти сидітимеш за партою, де колись видатні люди країни мріяли про визнання - надихає. Та не тільки талант проявлявся у студентів Шевченкового університету, дехто там виховував свої лідерські якості, які непоміченими не залишились. КНУ ім. Шевченка можна зухвало назвати "кузнею президентів", адже, випускниками є немало, небагато - троє - Леонід Кравчук, Міхеіл Саакашвілі, Петро Порошенко.
Успішні науковці, політологи, філологи, перекладачі, журналісти, історики - багато з них запізнювалось на пари саме в КНУ ім. Тараса Шевченка. Важко навіть уявити скільки "створюється" і "створюватиметься" "magnum-opus"- випускників зараз і в подальшому. А щоб стати одним з цих "творінь" у кожного є можливість обрати спеціальність на будь який смак: від географа, до філолога, від філософа, до радіофізика, головне мати бажання і визначеність! Детальна інформація тут: http://univ.kiev.ua/ua/dep



До речі, навчаючись в КНУ ім. Т. Шевченка у всіх є можливість не просто "прокачувти" свій мозок знаннями, "гудіти" в гуртожитку та ночами готуватись до іспитів. В університеті існує багато гуртків: театральних, наукових, читацьких, поетичних тощо. Окрім цього, саме сюди приїжджають найвідоміші та найвизначніші люди сучасності з лекціями та на прес-конференції, найчастіше цьому сприяють самі викладачі, тому що люблять з гордістю казати "наші студенти - найкращі!" У "Шеві" ніколи не буває сумно, і завжди хочеться, щоб у добі було 72 години, тому що перебороти бажання встигнути все на світі неможливо! Можна з впевненістю сказати, що саме тут кожен знайде собі вірного друга, хресного для дітей та дружину, бо в Київський Національний Університет потрапляють тільки найкращі, навіть якщо вони спочатку так не вважають, їх таланти і вміння розкриваються та проявляються дуже швидко! Якщо з'явилось бажання навчатись у "Шеві", ласкаво просимо!
Деталі з прийому документів: http://www.univ.kiev.ua/ru/abit/rules2016/

P.S. Звісно, вступивши до КНУ ім. Тараса Шевченка усі фотографуються на фоні головного корпусу - бо він гарний, величний, а головне - червоний! Історія цього кольору не дуже замислувата. Раніше всі державні будівлі фарбувались у світло-голубий колір, я думаю багатьом знайомий. Отож, перед відкриттям будівельники замовили фарбу, ба більше замовили її з закордону! Коли вона прийшла, вони виявилась... Ну трошки іншого кольору, і я вже чую цю фразу: "Ну то хай вже буде червоний". Правда ніхто не підозрював скільки доведеться витрачати коштів в майбутньому на оновлення кольору, адже фарба на сонці тускніє!

Опубліковано: 10.02.2016