Незабаром стартує ЗНО-2015. Для деяких абітурієнтів ця подія значить більше, ніж День народження, Новий рік та всі свята, разом узяті. Ми ж невпинно наближаємось до Європи (будучи її невід’ємною частиною у географічному аспекті – не в Азії ми живемо ж!). Цього року впровадили європейську практику визначення результатів тестування, яка передбачає встановлення так званого порогового балу «склав / не склав» .

 

    З 2006 року результати ЗНО визначали за шкалою 100-200 балів, причому до участі допускалися абітурієнти, які отримали не менше 140 балів з профільних дисциплін і не менше 124 балів з інших предметів. Керівництво УЦОЯО зазначає, що автор саме таких порогових балів не відомий, але рішення про їх встановлення досить раціональне, щоб «університети не могли приймати всіх підряд». Якщо чесно, іноді «володарі» гідних балів не вирізняються непересічним інтелектом, що підтверджує недосконалість ЗНО, але нічого кращого порадити поки нічого.

 

    УЦОЯО запропонував ввести, починаючи з 2015 року, нову технологію визначення його результатів, дбаючи про підвищення об'єктивності та справедливості зовнішнього незалежного оцінювання (досить благородне прагнення, чи не так?). В її основу покладено традиційне для практики оцінювання визначення порога «склав / не склав», який буде розраховуватись за двома методиками: В. Ангоффа і К. Беука. Перша заснована на вимогах до обсягу знань і полягає у встановленні мінімальної суми тестових балів, які за виконання тесту може отримати абітурієнт з мінімальним рівнем знань; будуть створені експертні групи із керівників та працівників Українського та регіональних центрів оцінювання якості освіти.

 

    У день проведення тестування експерти отримають сертифікаційну роботу і визначатимуть ймовірність виконання кожного завдання мінімально підготовленим абітурієнтом та відсоток учасників, які повинні подолати поріг «склав / не склав». За допомогою програмних засобів буде створений усереднений результат порогу. 

 

    Через ризик того, що серед  наших обдарованих дітей може бути високий відсоток тих, хто не подолає встановлений бар’єр, вирішили використовувати також метод К. Беука, який полягає в загальному обліку:

  •         результатів виконання тесту, які отримані після обробки всіх бланків відповідей;
  •         порогового балу, отриманого на основі методу Ангоффа;
  •         відсотка учасників, які, на думку експертів, які працювали з методикою В. Ангоффа, повинні подолати поріг «склав / не склав».

Приблизна схема визначення виглядає так:

    Звичайно, таке нововведення має своїх прибічників та противників. Так, реформа – це крок уперед, шлях у майбутнє, і треба щось змінювати, щоб отримати кращий результат, але, чесно кажучи, дякувати Богу, що ми склали тестування раніше…

 

Читайте також: Студенти будуть вивчати не більше 16 дисциплін на рік

 

Джерело: http://ru.osvita.ua/test/45857/

Опубліковано: 14.02.2015