У кінці лютого Центр дослідження суспільства опублікував рейтинг, в якому кількісно зафіксовано "чесність" національних вищих навчальних закладів України. Така ідея стала актуальною у зв'язку із прагненнями університетів мати абсолютну незалежність та автономію. Однак наданню цього права має передувати підтверджена готовність вишів не просто розпоряджатися отриманими з державного бюджету грошима, але й, у першу чергу, звітувати про їхнє використання перед громадою. Тому ідеї автономії і підзвітності повинні бути чітко пов’язані.

 

  Саме така постановка питання про "чесність" вишів перед внутрішньоуніверситетською громадою, є необхідною умовою для дієвого подолання корупції та дійсно ефективного витрачання бюджетних коштів.

В рамках пілотного проекту Центр дослідження суспільства вирішив оцінити рівень фінансової прозорості українських національних вищих навчальних закладів. Готовність відповідати на запити і швидкість надання певної інформації виступає показником того, наскільки університети можуть прозоро звітувати перед громадськістю, передусім, за розподіл отриманих з бюджету коштів.

 

  Для оцінки так званої "чесності" університетів ми надіслали по 5 запитів у 110 національних вищих навчальних закладів України. У цих запитах Центр дослідження суспільства просив надати кошторис, перелік нерухомості, перелік транспортних засобів, штатні розписи та копії декларацій про доходи керівництва університетів. Окрім цього, оцінювалась готовність вишів надавати інформацію по телефону, а також дотримання вимог закону щодо наявності інформації про держзакупівлі на офіційних сайтах університетів.

 

Відповідно до отриманих результатів, найбільш відкритими та чесними університетами стали:

  Івано-Франківський національний медичний університет, Тернопільський національний технічний університет ім. І.Пулюя та Глухівський національний педагогічний унверситет ім. О.Довженка.

 

  Щодо типів університетів, то найкраще відповідали аграрні та педагогічні. Серед великих університетських міст найвищі середні показники мають університети м. Харкова.

 

  Проведене дослідження показує, що далеко не усі національні університети готові звітувати громадськості та дотримуватись вимог законодавства про доступ до публічної інформації. Подекуди виші намагались безпідставно віднести запитувану інформацію до інформації з обмеженим доступом. Часто запити ігнорувались або ж надавалась відмова без обґрунтування.

 

  На сьогодні не існує єдиного підходу до розуміння “права на доступ до публічної інформації”. ВНЗ дуже по-різному відповідають на ідентичні запити. Також, як це не прикро, але більшість установ, фінансовані з державного бюджету і, начебто, законодавчо врегульовані, вважають недоречним звітувати перед громадськістю, залишаючи і надалі питання про "культ закритості" - актуальним.

 

Читайте також: Університети Києва — куди вступати?

 

Рейтинг "чесності" вишів України.

 

 Побєдіна Валентина

 

Опубліковано: 03.03.2014