Хто такі науковці і що вони роблять? Навіщо вони взагалі потрібні нормальним людям?

Можливо це такі старенькі дядьки, що носять величезні окуляри? Вони цілими днями сидять в темних лабораторіях і щось крутять на спеціальних крутилках і механізмах? 

 

Можливо все і не зовсім так, але як воно є насправді сказати важко.

 

Якщо глянути навколо, то наукові винаходи оточують нас з усіх сторін і кожен день. Ми звісно не беремо до уваги племена бушменів. Хоча і до них вже добралися люди на машинах, а деякі з бушменів знімаються в кіно ("Мабуть, боги з'їхали з глузду").

 

Фактом є те, що мало хто з сучасних людей може провести хоча б декілька днів без електрики, та приладів що її використовують. Ну не піду ж я зараз шукати друкарську машинку щоб закінчити цю статтю без електрики? Але як воно все там всередині працює відомо не багатьом.. Літій-іонна батарея, рідкокристалічний екран, напівпровідниковий процесор, жорсткий магнітний диск, лазерний оптичний привід (тобто DVD-ROM), і touchpad (ціла купа маленьких конденсаторів) – ці поняття вже давно нас не дивують.

 

Цікаво ж дізнатися про тих, завдяки кому ми всі можемо користуватися цими благами техніки. Наприклад, головним гуру в електриці вважається Джеймс Максвелл – шотландський фізик. Він пояснив природу електричних та магнітних явищ, показав, що електрика і магнетизм назавжди пов’язані і супроводжують один одного. А потім пішов далі і приплів до них ще й світло, склав відомі кожному фізикові чотири рівняння Максвела, додав умови неперервності, і вивів звідти хвильове рівняння. Хвилі на воді ми бачимо, коли на поверхню падає капля. Напруживши трохи мізки ми зможемо представити собі й електро-магнітні хвилі. Це майже те, сам що й хвилі на поверхні води, але менших розмірів. Вони бувають видимі. Те світло яке ми бачимо - це електро-магнітні хвилі з довжиною хвилі від 380 до 750 нанометрів. І невидимі. Наприклад, рентгенівське випромінювання – з довжинами хвиль приблизно від 10 до 0,01 нанометрів.

 

А ви знаєте, що перший рентгенівський знімок отримав український фізик Іван Пулюй? На три роки раніше Рентгена! Але слава річ примхлива, і не кожному вона дістається.

 

З 14 по 16 травня ви матимете можливість дізнатися більше про той світ, що нас оточує та поспілкуватися з українськими вченими.

 

Учні та студенти шкіл запрошуються на лекції, обговорення, та екскурсії в сучасні фізичні лабораторії.

 

Інститут фізики НАН України в Києві буде приймати гостей 14 та 15 травня з 10 до 17 години, за адресою: проспект (як Ви думали який? правильно..) Науки, 46, м. Деміївська. Повного списку наукових закладів, що цього року братимуть участь у фестивалі ще не має, але ми проінформуємо Вас, коли матимемо таку інформацію.

 

Якщо ж Ви не відноситися ні до студентів, ні до школярів, напишіть нам листа на емейл (до-речі до впровадження інтернету теж приклалися фізики), а ми сконтактуємо Вас з організаторами.

 

Розширюйте межі свого сприйняття та вивчайте навколишній світ!

 

Читайте також: Топ-5 світових тенденцій в області освітніх технологій

 

 

 

Опубліковано: 24.04.2014