І. С. Бах – Д. Шостакович: енергетичний потенціал етимологічної інформації. Частина 2

До кінця прелюдії хорал практично майже повністю втрачає свій образний зміст, а монодійна інтонація зникає в зовнішньому прояві, але вбирається в інтонації теми фуги, що з'являється відразу після звучання прелюдії (авторська вказівка). У фузі символ монодійного групетто звучить «за декораціями» основних мотивів теми, але при тому пов'язує їх у єдине ціле, немов контролюючи можливість виходу з-під її впливу. У першому утриманому контрапункті протискладнення інтонація групетто подається через паузування (у символі «розібраності» виду) і в зменшенні («стискається, стягується») відразу ж у першій інтермедії в тому ж голосі. У подальшому розвитку матеріалу фуги групетто поступово змінює свій статус, стає самодостатнім, оновлюється, і в коді висвітлюється новими образно-ладовими аспектами.

Серед них на першому місці - прояснення акустики та тембру I-го ступеня основного мажорного ладу Es-dur. Саме за цю серцевину лад хоральної теми в прелюдії і в темі фуги йшла інтенсивна боротьба на всіх рівнях духовного змісту твору Д. Шостаковича. Лише в останніх побудовах коди фуги, в тихій динаміці, намічається і потім повністю прояснюється спокійна, врівноважена ладоінтонаційна основа Es-dur. Інтонації теми хоралу набувають у власне заключенні фуги (і всього циклу) нову якість - звучання «дзвонових розспівів» старовинної церковної музики, які плавно, природно переходять до їхнього оновленого звучання в наступному циклі, Nº 20 - c-moll'-ному. Особливо якщо їх грати один за одним.

Підсумовуючи, відзначимо, що основний етимологічний символ (у нашій системі аналогій – символ хреста) пронизує як тему фуги, і ладотональний план циклу. Причому в другий рівень символ потрапляє від раніше «законспектованого» свого виду від прелюдії до теми фуги.

У образно-смисловій проекції твору етимологія хреста вимальовується орієнтованим графом (Л. Ейлера).

Загалом зазначимо:

- дві перші побудови прелюдії діють як горизонтальний потік середньої перекладини восьмикінцевого православного хреста;

- від третьої побудови прелюдії (від т. 89) - до предикту репризи фуги в точці золотого перерізу останньої (т. 45) формоутворюється низхідний вертикальний рух хреста;

- від репризи до коду фуги відновлюється нижня коса поперечна перекладина, яка завжди символізує рух енергії;

- У коді фуги відпрацьовується верхня (маленька) поперечина.

Резюме. Етимологічний аналіз теми фуги дає основу висновку про її генетичний зв'язок з символікою хреста, однією з найпоширеніших в барочну епоху. Цей зв'язок досліджується і на рівні ладотонального плану, де процес розвитку теж підпорядкований втіленню образу хреста Голгофи. Образно-смислова логіка завершує еволюцію етимологічної символіки циклу op. 87 Nº 19 великим восьмикінцевим православним хрестом, який на відміну багатьох символів хреста, замінює статику на динаміку. Вкажемо на парну позицію циклів op. 87 Nº 19 та Nº 20 (Es-dur та c-moll) Д. Шостаковича, схожу на варіантність прояву. Можливо, обидва цикли мають синхронний рух духовної енергії змісту музичного твору в паралельних системах ладу. Обидва цикли, особливо в кодах фуг, перегукуються зі старовинними знаменними розспівами, наприклад, Валаамських, Псковсько-Печерських та інших пісенних традицій, тобто знаходяться в різному контексті християнської етимології.

Отже op. 87 Nº 19 Д. Шостаковича може вважатися продовженням бахівського «ДТК» не лише поліфонічною технікою та семантичними особливостями, а насамперед синергетичними. Очевидно духовна спадщина, яка, на наш погляд, найбільш виразно простежується в зазначеному циклі Шостаковича. У творчості І. С. Баха також зустрічаються мелодії з подібною сакральною графікою мотивів. Наприклад, тема фуги Nº 12 f-moll («ДTK», 1 т.) починається з групеттоподібного співу, синхронні засоби музичної виразності з темою фуги Es-dur Д. Шостаковича, де вимальовується символічна графіка розп'яття.

Б. Яворський відносив цю тему до хоралів символіки Stabat Mater («Скорботна Мати»).

Процедура аналізу поліфонічного твору особлива тим, що будь-який зразок існує паралельно у кількох символічних вимірах дійсності, кожен із яких розвивається у своєму музичному часі. У цьому сенсі згадаємо П. Флоренського та його методику аналізу музичного мислення та її символіки. Д. Арабаджи, розглядаючи методику аналізу П. Флоренського, пише: «Скажемо точніше і ясніше: символіка <...> відкривається духом у глибинах нашої істоти, у осередку всіх сил життя <...>. Основа символіки - <...> таємна природа нашої істоти».

Рейтинг:5 из 5

На основе отзывов 1 пользователей

Автор: Олександр Б.

Редакция не несет ответственности за наполнение блогов, они есть персональным мнением автора

Нужен репетитор?

Выбирай лучших преподавателей на сервисе Буки!

Другие статьи преподавателя

Регистрируйся как репетитор на BUKI!

Бесплатная регистрация за 10 минут

Занятия персонально или по Skype

Оплата напрямую от ученика

Также читайте раздел «Блоги репетиторов»:

Ведення логопедичного YouTube каналу з завданнями українською мовою

Ведення YouTube каналу з розвиваючими завданнями українською мовою може принести значні переваги для логопеда, особливо у взаємодії з батьками. Запрошую до перегляду розвивальних відео.

Автор: Марина К.

Онлайн заняття з використанням інтерактивних завдань, ігор та без них

Інтерактивні презентації та завдання відіграють ключову роль у сучасних методиках логопедії, особливо під час онлайн занять.

Автор: Марина К.

Коли очікувати перших результатів від логопедичних занять?

Ця стаття описує, коли можна очікувати перших результатів від логопедичних занять, наголошуючи на унікальності кожної дитини та впливі різних факторів на швидкість прогресу.

Автор: Марина К.

Показникові рівняння

Де можна зустріти, практичне застосування

Автор: Сергій Б.

Множина, її елементи

Різноманітні приклади

Автор: Сергій Б.

Куля та сфера

В чому різниця, приклади, застосування в житті

Автор: Сергій Б.

Другие новости:

;