На сьогодні, якщо Ви хоча б вчитеся у школі, а тим більше, у вищому навчальному закладі, Ви в обов’язковому порядку вивчаєте одну, і навіть дві іноземні мови. І це ніби так чудово, що є можливість за стільки років дитинства та юності опанувати англійську або німецьку, чи навіть китайську!
ЗНО з англійської мови по виході зі школи розраховано на рівень володіння В1, і навіть В2, тобто середній рівень і вище середнього! Отже, це ж ніби круто, бо саме такий рівень володіння дозволяє вступити до закордонного ВНЗ, або навіть мати можливість знайти не абияку роботу.. та й взагалі, відкриває стільки нових горизонтів, ще в подорожах молода людина себе відчуватиме значно простіше.
Але чи є насправді так все чудово з нашим шкільним вивченням іноземних мов. Практика показує, що аж ніяк. Причина часто криється в недостатній мотивації самих учнів та в програмах, розрахованих на всіх і нікого одночасно. В результаті всі, кому дійсно треба складати ЗНО, шукають курси або репетиторів… А кому не треба ЗНО, по суті, мовою іноземною не володіють. Йдуть роки, і з того чи іншого приводу люди починають знов замислюватися: а чи не підтягнути б нам англійську, а чи не вивчити нам італійську… просто так чи для певної потреби.
Ось і початок мотивації: нам потрібно вивчити мову, бо… і тут щось із переліка: знайти роботу, подружитися з іноземцем або створити сім’ю, бізнес, подорожі тощо. На цьому етапі вже дуже важливо усвідомити, що не існуватиме все одно мови для певної спеціалізації (юридичної чи біологічної), або лише розмовної, або лише мови ділових паперів. Звісно, в кожному окремому випадку треба закцентувати при вивченні мови на специфічній лексиці для певних потреб, але не варто сподіватися, що тоді можна оминути вивчення граматики в повному обсязі, правопису та вимові, грамотній побудові речень, і, що є дуже важливим, і що надає реальної живості і автентичності – це ідіоматичні вирази, усталені фрази, так звані, modididire чи verbipronominali в італійській мові, або ті ж самі phrasal verbs в англійській. Якщо ми їх не знаємо, то самі не здогадаємося, а отже, не зрозуміємо сенс розмови, та й наша розмовна або письмова мова буде не на належному рівні.
Отже, мову треба вчити комплексно, мову треба вчити сучасну, а для цього потрібно знайти не лише репетитора, який сам знає мову як носій (або є носієм), а ще й підкаже які оригінальні автентичні мультимедійні засоби та книги можна використати для кожного окремого рівня вивчення. Бо мову можна вчити по підручниках, а при першій же зустрічі з іноземцем зрозуміти, що ти… нічого не розумієш.
Наступне питання: що нас демотивує при вивченні іноземної мови? В першу чергу, відсутність чітко окресленої мети, і, відповідно, плану роботи. Адже скільки б ти не вивчав будь-що, і особливо мову, завжди залишатиметься прірва невідомого, і в якийсь момент почне здаватися, що взагалі горизонту не видно, то куди прямувати? Якщо немає мети типу: через місяць мушу їхати на роботу (залежить ще на яку саме – збір врожаю чи наукова лабораторія) за кордон і для цього маю вийти на необхідний рівень володіння і розуміння мови, то я радила б те, що спробувала на собі: поставити собі за мету скласти сертифікаційний іспит на рівень володіння мовою. Адже завжди існують певні вимоги і відповідні критерії володіння іноземною мовою. В залежності від потреби (чи то для вступу у ВНЗ, чи то для громадянства, чи дозволу на проживання). Для цього по всьому світу проводяться спеціальні іспити у відповідних центрах, де кожен, не тільки з вищенаведених причин, а й просто для себе, може перевірити таким чином свої знання. Отримуючи сертифікат визнаний на міжнародному рівні (а подібні системи сертифікації знань існують з багатьох мов), ми маємо на руках не лише підтвердження власних компетенцій, що додає впевненості, ми також маємо додатковий бонус при пошуку роботи або місця навчання. А може й взагалі це дасть нам під іншим кутом поглянути на себе і змінити хід свого життя?
Тут ми підходимо до найважливішого: як можна підготуватися до подібного іспиту? В першу чергу, можна йти на курси які спеціально готують до сертифікаційних іспитів. Як правило, такі курси існують саме в тих школах вивчення мов, які є офіційними представниками того чи іншого сертифікаційного іспиту.
Особисто я в свій час, коли задалася метою скласти сертифікаційний іспит, почала шукати викладача-носія, з ким можна було б працювати онлайн. Я була обмежена в коштах, але я розуміла, що не вартість за годину – головний гарант знайти необхідного мені вчителя. Я змінила декількох репетиторів і ось що я можу сказати про свої критерії вибору викладача:
1. Хороший репетитор готується до занять саме з Вами, відповідно до Вашого рівня та індивідуальної мети, охоплюючи всі складові мови (якщо репетитор просто бере і проходить з Вами вправи на граматику, звіряючись з готовими відповідями, тобто те, що Ви і самі можете робити – це не є індивідуальний підхід і це не є вся мова).
2. Хороший репетитор – це людина, яка працює на результат, а не на процес (бо процес може затягуватися до безкінечності).
3. Хороший репетитор одразу відверто скаже, чи він спроможній на цей результат! (я, наприклад, чітко ставила питання про те, що хочу скласти іспит такий-то, рівень такий-то, хочу навчитися виконувати письмові роботи відповідно до вимог іспиту, тощо… І зрозуміла, що далеко не всі репетитори компетентні в цьому і я витрачала час та гроші, не отримуючи того, за чим прийшла).
Список можна продовжувати, але це основні критерії.
Бажаю всім мотивації, натхнення у навчанні та знайти хорошого репетитора!
