Кожен із нас падав, коли робив перші кроки без допомоги сторонньої людини. Кожен із нас неправильно читав певні літери чи склади, тримаючи в руках абетку. Найімовірніше, кожен із нас бодай один раз завалював контрольну роботу чи іспит, не підготувавшись належним чином (або ж обравши найскладніший білет). Урок, який неодмінно слід винести з усіх вищезазначених ситуацій: помилятися – це норма! Це нормально:
· Не бути першим у всьому;
· Використовувати декілька спроб задля того, аби досягнути омріяної мети;
· Змиритися з тим, що не усе ідеально виходить з першого разу;
· Помилятися та найголовніше – усвідомлювати свої помилки, не допускаючи їх знову та знову.
Говорячи про невдачі та вивчення англійської мови, те, що перше спадає особисто мені на думку – топ найбанальніших помилок, які виникають, коли людина береться за навчання. Це не є темою мого блогу, однак опосередковано я згадаю про них, оскільки якщо ви вже читаєте це (а отже свідомо вирішили опанувати іноземну мову), то можете впізнати тут себе, тому буде цікаво – не перемикайтеся!
1. Активне вивчення англійської мови перші три дні, коли ще є азарт, після чого учень закидає усі навчальні матеріали та посібники, повністю забуваючи про уроки.
Почну з понеділка, почну з початку нового місяця, почну у новому році. Знайомо? Ми говоримо так про дієти, відвідування спортивного залу, вивчення іноземних мов. Найчастіше на початку будь-яких занять людина ще заряджена мотивацією до роботи, яка має властивість зникати. Найголовніше у вивченні англійської – це систематичність й регулярність. Не потрібно намагатися за ніч опанувати всю граматику, а увесь наступний місяць зробити собі вихідний. Краще поступово, повільними кроками, але впевнено й наполегливо!
2. «Моя подруга проживає за кордоном, тож тепер я вчитиму англійську мову, переписуючись з нею!»
Так, ситуація цілком реальна з моєї практики. Такий підхід досить непоганий, якщо у людини вже є певна база і вона просто поліпшує її, спілкуючись з носіями. Досконале вивчення англійської мови за допомогою батьків («моя мама у школі вивчала англійську і навіть перемогла на олімпіаді!»), серіалів (хороший варіант, але допоміжний, не є ефективним при «одноосібному» використанні) та подруг, котрі не мають досвіду викладацької діяльності – неможливе! Бодай для початку людині потрібен викладач, котрий зуміє перевірити її рівень, розробить програму занять та зможе об’єктивно зрозуміти, в якому напрямку потрібно рухатися, відштовхуючись від побажань учня.
3. «Я ніколи не зможу вивчити англійську мову, тому що нічого не розумію. Я не можу склеїти два слова у речення!»
Можу запевнити: цей етап проходили усі. Говорити чужою мовою насправді досить складно (особливо, якщо це початковий період навчання і до цього моменту учень лише вивчав основи, читав й перекладав тексти, робив граматичні вправи тощо). Розмови англійською можуть викликати неабиякий стрес, проте без стресу немає просування вперед. Як би примітивно це не звучало, однак англійською мовою неодмінно треба говорити, навіть допускаючи помилки (на яких репетитором повинен наголошувати та виправляти учня задля уникнення подібних ситуацій в майбутньому). Ви можете говорити будь-де: самі із собою, поки займається буденними справами; знайти native speaker_а на іноземній платформі, з яким можна буде переписуватися; із репетитором, врешті-решт, який має змогу підібрати ті теми, котрі є доречними та допоможуть вашій розмовній мові вдосконалюватися.
Помилки не є критичними. Запевняю, навіть носії мови часто не дотримуються тих граматичних правил, котрі ми вивчаємо та доводимо до автоматизму. Тут справа полягає у іншому: наскільки впевнено людина говорить (ну і, звичайно, наскільки доступно висловлює свої думки). Відверто кажучи, учень може дуже правильно відповідати на поставлене запитання, але витрачаючи на це безліч часу. Так, він відповість чітко, проте якби така ситуація виникла в реальному житті – співрозмовник давно би уже забув, про що він питав. Тож ніякого секрету насправді немає. Говоріть впевнено, без запинок, не бійтеся помилятися чи бути неправильно зрозумілим – співрозмовник завжди має змогу перепросити й перепитати, якщо щось з ваших слів викликало сум’яття.
Впевненість в голосі та словах – запорука вдалого діалогу. Ви можете призабути граматичну конструкцію чи якесь слово, але це не є проблемою. Намагайтеся віднайти синонім чи схоже за значенням слово або ж пояснити дефініцію власними словами. Беззаперечно, чим ширший у людини словниковий запас, тим легше їй буде донести власні думки до співрозмовника.
Я із радістю допоможу усім бажаючим покращити свою англійську мову (та вимову, якщо ми говоримо про говоріння ;)), доклавши максимум зусиль, аби носії мови вас із легкістю розуміли, а ви в свою чергу не боялися помилок!
Тож на кінець зробимо декілька логічних висновків, котрі випливають із вищезазначеного:
· Помилки – це нормально! Їх не потрібно соромитися;
· Чим більше практики – тим менше помилок. Тому досконало оволодіти іноземною мовою, боячись висловлювати власні думки й уникаючи розмов, – просто-напросто неможливо!
Тож я бажаю кожному учню не боятися говорити, розуміти native speakers та в свою чергу також бути почутим й зрозумілим!
