Розпочнемо, напевно, із того, що фізика – одна з найважливіших наук у світі, і т.д., і т.п. Ніякий початок. Усі статті про фундаментальні науки та їх видатних творців (у даному випадку - фізиків) починаються приблизно так. Сумно якось. Знайомтесь із неповторними і величними фізиками України!
Лев Ландау – автор класичного курсу теоретичної фізики (разом із другом Євгеном Ліфщицем). Його нагороджували Ленінською премією, тричі – Державною премією СРСР, і, нарешті, Нобелівською премією.
Лев закінчив школу в 13 років. Для інституту цей вік катастрофічно малий, тому 1 рік Ландау провчився в Бакінському технічному училищі. Він казав, що не пам’ятає себе таким, що не вміє інтегрувати та диференціювати. Тут згадався випадок, коли ще не видатний, але вже харизматичний фізик зарікався не спілкуватися із дівчатами з гуманітарних напрямів, бо ті не можуть брати інтеграли. Немає на них Ландау…
Відверто кажучи, усім фізикам притаманне дещо зверхнє відношення до інших дисциплін. А на початку своєї наукової кар’єри Лев Ландау любив хімію, однак фізика взяла верх. У 19-літньому віці він став аспірантом у Ленінградському фізико-технічному інституті.
Лев був самозакоханим і грубим критиканом, але мав і давав ґрунтовні знання. Усе життя Ландау вважав себе учнем Нільса Бора, особисто з ним спілкувався та обговорював злободенні проблеми теоретичної фізики. У 24-річному віці Лев Давидович хотів створити повний курс теоретичної фізики, і роки кропіткої праці не пройшли дарма: він здійснив заплановане. Його книжки та статті охоплюють усе: від гідродинаміки до квантової теорії поля.
Загальновідомо, що всі цікавляться пікантними подробицями із життя видатних людей. Навколо особистості Ландау є чимало легенд. Вважається, що він був прибічником шлюбу без обов’язків та ревнощів: він та його жінка Кора (Конкордія) мали право мати відносини із будь-ким на стороні. «Головний обов’язок людини – бути щасливою» (Лев Ландау). Нехай так. У кожного своє щастя.
У 30-х роках 20 століття країна страждала від наступу арештів (черговий прояв безглуздості сталінської політики). У 1938 р. Ландау арештували, але завдяки підтримці Петра Капіци та Нільса Бора Лев Давидович повернувся до наукової діяльності. Помер видатний вчений 1 квітня 1968 р..
Юрій Кондратюк – загадкова постать, навіть ім’я його вигадане, справжнє - Гнат Бенедиктович Шаргій. У 13 років він став сиротою. У 1916 р. Гната Шаргія насильно мобілізували до білої армії, двічі він збігав із фронту, після другої втечі втратив усі документи. Жити без імені та племені не так легко, тому в 1921 р. колишній Гнат Шаргій отримав документи на ім’я Юрія Васильовича Кондратюка.
Одна з найбільш фундаментальних праць Шаргія-Кондратюка в космонавтиці – «Про міжпланетні подорожі». Його винахід – спосіб досягнення поверхні космічних тіл – використали при розробці американського місячного модуля у проекті «Аполлон». Працю Кондратюка не визнали на Батьківщині, а вдячні американці звели пам’ятник на його честь на космодромі мису Канаверал. Також на Місяці існує траса та кратер Кондратюка. Ось так українці потроху досліджують космічні простори.
Михайло Улянович Білий – випускник КНУ ім. Тараса Шевченка, доктор фізико-математичних наук, професор, декан… Список почесних звань і нагород довгий. Очолював кафедри оптики, експериментальної фізики, оптики твердого тіла.
Вчений започаткував нові методи досліджень люмінесценції, довів існування нового типу хімічного зв'язку між центральними ртуто-подібними іонами та іонами галоїдів, дослідив процеси нелінійної взаємодії інтенсивного лазерного випромінювання з активованими середовищами. Під керівництвом Білого виконали пріоритетні наукові дослідження в галузі оптики металів. Особливу увагу приділено вивченню оптичних властивостей металів у аморфному стані та процесам генерації другої гармоніки в поверхневому шарі металів.
М. У. Білий - співавтор мікрохвильової резонансної терапії. Цей метод використовують для лікування дитячого церебрального паралічу, виразки шлунку та ін. Також вчений досліджував дію електромагнітного випромінювання на стан організму, результати його дослідів використовуються для терапії і діагностики чималої кількості хвороб. Це один із доказів того, що фізики працюють не тільки на благо машин, а й на благо людей.
А все-таки фізики – люди дивовижні… Здавалося б, фізика, як і математика, - «суха» наука, навіть черства. Але ці люди вірять у те, що фізика – це життя і творчість. Стереотипність нашого мислення обмежується тим, що типовий фізик – людина середнього зросту з довгим волоссям і великими окулярами, трохи відокремлена від зовнішнього світу… Ви бачили фізиків? Ці диваки і дивачки із зеленим чи синім волоссям, харизмою та невичерпним потоком талантів та ентузіазму розвінчують усі стандартні уявлення. Фізики щирі, відкриті, комунікабельні. Їхні амбіції надихають, їхні вчинки збивають з пантелику. Майже ніхто з них не шкодує, що став саме на цей шлях, шлях вивчення механізмів природи. Деякі з них мислять глобально, турбуються про енергетичну незалежність країн, і більшість прагне пов’язати майбутнє із фізикою. Мабуть, назад дороги немає.
Читайте також: Видатні математики України
