Почнемо з того, що ж таке нейрорізноманіття – це поняття насамперед включає різноманіття людського мозку, його процесів, зокрема таких як пізнання, поведінка, увага, здатність до навчання, настрій та інші психічні функції. Нейротиповими вважають осіб, в яких немає продіагностовано тих чи інших ознак СДУГ, РАС, дислексії/дисграфії тощо. Нейровідмінні ж люди, мають ознаки одного чи більше з перелічених вище особливостей розвитку мозку.
Сучасний мовленнєвий терапевт в своїй роботі повинен використовувати всі засоби та методики, які допомогають дітям розвивати їхню індивідуальність та підкреслюють їх особистість. Оскільки все більше з’являється запитів на роботу із дітьми із СДУГ/РАС/дислексією тощо, в роботі спеціалісти повинні знати та використовувати принципи підтримки нейрорізноманіття. Отож, терапія, що підтримує нейрорізноманіття має на меті допомогти дитині та її близьким людям розкрити всі її можливості та включає в собі розуміння та прийняття таких важливих понять як: моно тропізм, подвійна емпатія, маскування тощо. Всі ці та інші поняття дають можливість спеціалісту знайти дійсно індивідуальний підхід до дитини, знайти її краще адаптовані сторони та дати зрозуміти, що особливості мислення таких дітей тільки перевага, а не недолік, а тому немає сенсу піддавати їх маскуванню, діючи за алгоритмами інших терапій, накшталт ABA-терапії.
Основні принципи роботи логопеда:
- Правильне прописування цілей терапії та звітів
- Відмова від ABА-терапій, чи інших терапій, які можуть спричинити травму чи маскування
- Розуміння поняття Аутистичний соціальний інтелект та проблематику подвійної емпатії
- Психоедукація для близьких родичів/опікунів дитини чи вчителів/вихователів тощо
- Відзначення особливих інтересів дитини
- Прагнення до розуміння поведінки дитини
- Відсутність намагань «нормалізувати» поведінку дитини
- Безумовна підтримка та натхнення
Трішки детальніше про цілі, адже це чи не найголовніша складова роботи із логопедом.
Цілі повинні бути:
Персоналізовані для людини: Цілі мають бути зосереджені на тому, що є найбільш значущим і корисним для людини (це перекладається як: ціль на те, що є найбільш функціональним, і/або сфери навичок, над якими клієнт висловлює інтерес ).
Орієнтація на розширення можливостей проти «нормалізації»:Цілі повинні утримуватися від підштовхування нейровідмінних клієнтів до «типових» мовленнєвих моделей і зосереджуватися на наданні їм можливості спілкуватися найбільш ефективним для них способом.
Інклюзивність та співпраця: По можливості залучайте клієнта та/або його родини до розробки цілей/плану лікування.
Гнучкість і адаптивність (за потреби):Цілі мають бути сформульовані/розставлені таким чином, щоб визнати, що потреби та вподобання можуть змінюватися з часом.
Приклади цілей та особливості їх виконання:
Саморегулювання
Традиційний підхід : навчати застарілих методів саморегуляції (наприклад, виключити стимулюючу поведінку), незалежно від індивідуальних сенсорних уподобань.
Мета логопеда, що підтверджує нейрорізноманіття дитини Приклад 1
[Клієнт] визначить (наприклад, вкаже на) налаштування, де він відчуває себе найкомфортніше, коли йому буде представлено візуальне зображення, у 75% випадків.
Мета логопеда, що підтверджує нейрорізноманіття дитини, Приклад 2
[Клієнт] скаже, як він себе почуває та чи йому щось потрібно (наприклад, «Я відчуваю тривогу. Мені потрібна моя іграшка»), під час саморефлексії або спонтанно, у 4 із 5 можливих випадків.
Не намагайтесь замаскувати Аутизм чи СДУГ в своєї дитини, а навпаки, сприяйте втіленню всіх можливостей вашої дитини. Маскування задля підлаштування дитини до соціальних норм може призвести до незворотніх психологічних травм та маскування, яке в свою чергу може призвести до депресій та інших проблем із психічним здоров’ям. (за дослідженнями Roberts,J.2020/02/15)
