Аналізувати ліричний твір – вчити учнів заглиблюватись у поетичний світ ліричного героя, спостерігати, як вимальовуються одна за одною картини, як змінюються настрої ліричного героя, чим вони викликані, як це показано у творі.
Під час ідейно-художнього аналізу вірша важливо з’ясувати, що хоче сказати автор, якою є мова вірша і яку вона виражає саму ідею твору. Тому завжди розглядати поезію необхідно в єдності змісту та форми.
Важливим є коли і за яких умов була написана поезія, тому обов’язково переглядайте історію написання твору.
Під час ідейно-художнього аналізу необхідно визначити провідний мотив, ідею та основну думку твору.
Провідний мотив (тема) – те, що змальовано у творі.
Основна думка поезії – що стверджує автор, у яких саме рядках це відображено.
Ідея – це те гасло, що проголошує автор, до чого він закликає.
Особливістю композиції ліричних творів є розвиток почуттів, настроїв ліричного героя, викликані певними життєвими обставинами. Сюжет витіснений на другий план або взагалі відсутній.
У ліричних творах можна виділити кілька етапів ліричного сюжету: *вихідний (спостереження, враження, думки або стан, що стали поштовхом до розвитку почуття); *розвиток почуття; *кульмінація - точка найвищого напруження (правда, не в усіх творах); *авторський висновок (резюме).
У ліричному творі важливим є не тільки зміст, а й форма.
Зрозумівши провідний мотив та ідею твору, можна визначити вид та жанр лірики. (Напр., П. Тичина «Пам’яті тридцяти» - патріотична, «О панна Інно» - любовна, «Ви знаєте, як липа шелестить» - пейзажна та інтимна лірика, В. Симоненко «Ти знаєш, що ти - людина» - філософська, В. Стус «Господи гніву пречистого» - філософська, медитативна). Зауважте, іноді поетичні твори поєднують два, а іноді й три види лірики (А. Малишко «Пісня про рушник» - особиста, філософська, патріотична).
Тепер розглянемо жанри лірики. Більшість поетичних творів, винесених на ЗНО, - ліричний вірш. Це художній твір, написаний ритмічними рядками та з відповідним римуванням. Він має декілька видів.
Сонет – жанр ліричного вірша, який складається з двох чотиривіршів (катренів) і двох тривіршів (терцин) з чітким римуванням (4+4+3+3). (М. Рильський «У теплі дні збирання винограду»).
Романс –невеликий ліричний вірш переважно любовного змісту, призначений для вокального виконання (Олександр Олесь «Чари ночі»).
Ода – урочистий твір-уславлення, написаний на честь якоїсь видатної особи чи події, в якому виражаються почуття поваги та захоплення. (Г. Сковорода «Delibertate»).
Медитація – вірш філософського змісту, в якому автор передає свої глибокі роздуми про важливі проблеми, іноді глобального значення. (В. Стус «Господи гніву пречистого»).
Послання – віршований літературний твір, написаний у формі листа або звернення до якоїсь конкретної особи чи багатьох адресатів (Т. Шевченко «Послання і мертвим, і живим…»).
Вірш-реквієм – ліричний вірш, присвячений пам’яті людей, які трагічно загинули за ідею. (П. Тичина «Пам’яті тридцяти»).
Пісня літературного походження – ліричний твір, покладений на музику й відомий у мистецтві як пісня. Та цей твір має автора. (А. Малишко «Пісня про рушник», Д. Павличко «Два кольори», пісні Марусі Чурай).
Верлібр – вірш без рими та розмірів із довільним чергуванням рядків різної довжини, унаслідок чого зникає і поділ на строфи, що наближає цей жанр до прози (В. Голобородько «Наша мова», І. Драч «Балада про соняшник»).
Ідея твору досягається за допомогою художніх засобів. Щоб їх визначити, потрібно розуміти, що і в якому значенні вживається . Як розрізняти та визначати у творах тропи: епітет, метафору, порівняння, гіперболу, літоту, оксиморон, алюзію, синекдоху – поговоримо наступного разу.
Важливими в поезії є символи. Золотий горіх у поезії «Різдво» - символ народження нового життя, «Два кольори» червоний – символ щастя, чорний – труднощів. У «Баладі про соняшник» І. Драча сонце – символ світла, тепла, чистоти, життя – це поезія, а хлопчик-соняшник - це сам поет. На перший погляд, ця поезія - весела забавка, та коли зануритись у поезію глибше, розгадати символи, то стане зрозумілим, що перед нами не потішна оповідка про чудернацькі події, а притча про красу й силу поезії.
І що найважливіше у поезії – розглядати ліричний твір по пунктах НЕ можна, бо кожен із пунктів є ніби маленьким пазлом великої картини, який доповнює один одного. І лише склавши весь цей пазл разом, можна зрозуміти всю картину ліричного твору та насолодитися нею.
