На сучасному етапі розвитку освіти України актуальним є питання, яким же шляхом іти нам, українцям, на освітню модель якої держави рівнятися. МОН пропонує перейняти деякі особливості освітньої системи Фінляндії, тому що саме в цій країні молоді люди мають високий рівень знань, умінь, навичок, готові до практичного життя і вміють застосувати вивчене на практиці при потребі. Фіни мають високий рівень ІQ, люблять читати, добре володіють фінською, шведською та англійською мовами, ведуть здоровий спосіб життя. Основи такого світосприйняття та способу життя закладено в дитинстві та юному віці, тобто саме завдяки ефективній системі освіти Фінляндії.
Прочитавши деякі книги про освіту Фінляндії, прослухавши виступи людей, які досліджують ці проблеми, я зацікавилася питанням: чи справді система освіти у невеликій країні фінів така, як описано було в статтях? Кажуть, що краще раз побачити, ніж 10 разів почути. У лютому 2020 року я вирішила поїхати на міжнародне стажування для освітян «Освітня система Фінляндії», яке проводилося у місті Гуйттінен на базі Західно-Фінляндського коледжу (Länsi-Suomen Opisto).
Під час стажування ми ознайомилися з фінською системою освіти й пізнали культуру Фінляндії (120 академічних годин) та інтенсивно вивчали англійську мову як іноземну (25 академічних годин).
Учасники стажування відвідали Департамент розвитку культури та освіти Муніципалітету м. Гуйттінен. Було проведено екскурсії у такі освітні заклади:
- дитячий садок м. Хувікумпу
- початкову школу м. Лоймаа (1–4 класи);
- середню школу м. Лоймаа (5–9 класи);
- старшу школу м. Гуйттінен (10–12 класи);
- філію Університету прикладних наук Сатакунти м. Гуйттінен;
- дитячий будинок м. Лоймаа.
Учасники стажування ознайомилися з моделлю фінської освіти (дошкільне виховання, початкове навчання, освіту середню, а також другого ступеня і вищу. Дорослі теж мають багато варіантів навчання і можуть здобути вищу освіту), яку за результатами дослідження PISA визнали найефективнішою у світі.
Дошкільна освіта доступна для всіх, чиї батьки працюють чи навчаються. Дитина може відвідувати державний чи приватний дитячий садок 20 годин на тиждень. Тут навчають дітей самостійно одягатися, допомагати іншим, виконувати нескладну роботу залежно від віку (наприклад, разом з вихователем випікати тістечка). Оплата за відвідування садка невисока, бо частину її фінансує муніципалітет.
Середню освіту учні здобувають у початкових(1-4), середніх(5-9) та старших(10-12)класах. Навчання безкоштовне. Обов’язковим є засвоєння певного програмового матеріалу, що становить 9 років. Але учень, який не засвоїв програмовий матеріал за 9 років, може вчитися ще 10 рік, обираючи лише ті курси, з яких у нього низький рівень знань. Якщо учень не може засвоїти матеріал курсу, він може відвідувати безкоштовні додаткові уроки. У початкових класах учні мають по 4 уроки на день. Читати, писати й рахувати вчаться у 3 класі, а не в 1, як у нас. У 1-2 класах вчаться допомагати іншим, розуміти однокласників, дружити, спостерігають за природою, світом та набувають потрібних практичних навичок.
У середніх класах кількість уроків збільшується. Часто від 1 до 6 класу дітей навчає один учитель, який їх добре знає. Учитель сам планує, як навчати. Матеріал подають блоками. 6 тижнів діти вчаться, а потім тиждень канікули. Важливим для фінських учителів є навчити дітей самостійно мислити й відповідально ставитися до навчання, саморозвитку. Використовувати інформаційно-комунікаційні технології та засоби навчають змалку. Для цього у школі є заняття, на яких учням роздають шкільні телефони, планшети, ноутбуки. Особисті мобільні телефони у школі заборонені.
Оцінок у 1-4 класах немає. Поняття «класний журнал» у школі також немає. Учителі не пишуть паперових звітів, а просто більше спілкуються з дітьми. Тестів чи іспитів немає. Оцінювання здійснюється у 9 класі шляхом виставлення тих оцінок, які учень отримав за блоки тем, що вивчав упродовж 5-9 класів. Обов’язковим є вивчення 2 мов – фінської та шведської (2 державні) та володіння ними на високому рівні. Також обов’язкове вивчення та знання англійської мови як засобу міжнародного спілкування.
У 10-12 класах (гімназія) учень не отримує спеціальності, а вивчає ті ж предмети, що й у середній школі, але поглиблено. Тут він може вчитися 2-4 роки й скласти іспит, якщо бажає, на право вступу до вищого професійного закладу чи університету. У цей період учні працюють більше самостійно під керівництвом учителя.
Середня професійна освіта орієнтована на практичні вміння. Її здобувають приблизно 3 роки, потім складають практичний іспит та отримують диплом. Після цього можна вступати у вищий навчальний заклад або працювати.
Вищу освіту можна здобувати в університетах або у вищих професійних закладах. Вона є як безкоштовна, так і платна. Навчання має науково-дослідний характер. 3 роки потрібно здобувати ступінь бакалавра, а потім ще 2 – магістра. Навчання ведеться в основному фінською та шведською мовами, але є напрями, де викладають англійською. Є можливість навчатися в аспірантурі та здобути ступінь кандидата чи доктора наук.
Люди різного віку можуть навчатися у літніх університетах, освітніх центрах, щоб здобути нові навички для пошуку іншої роботи. Їм диплом не видають.
Особливу увагу приділяють вихованню дітей-сиріт та дітей з неблагонадійних сімей. Вони проживають у дитячих будинках (по 7 дітей в одному). У їх розпорядженні є сауна, спортзал, музична студія, 14 вихователів та повне забезпечення державою до 18 років. До 25 років кожна така людина має опікуна, що допомагає їй соціалізуватися. Кошти за все оплачує Муніципалітет.
Отже, у фінських школах немає оцінок до 5 класу, немає іспитів, немає перевірок. Ніяких стресів. Дітей готують до життя. Довіра до педагогів та учнів на високому рівні. Вища освіта дистанційна в основному, що розв’язує проблеми периферійних вишів щодо профорієнтації. Всі аудиторії обладнано засобами зв’язку. Вчителі та викладачі отримують гідну заробітну плату за виконану роботу.
Я дуже хотіла би, щоб моя дитина вчилася в такій освітній системі, де держава дбає і про учнів, і про вчителів, і про батьків. Родини проживають разом, бо немає потреби їхати за кордон заробляти гроші. Учитель проводить зустріч з обома батьками та дитиною раз у місяць, щоб домовитися, за яким планом краще працювати з учнем. Обіди у школі безкоштовні, причому обов’язково є щодня свіжі овочі, зелень, м’ясо, риба, фруктові соки. Я вважаю, що наші педагоги працюють більше…залишається сподіватися на опіку держави про своїх громадян. Так, фіни щасливі. Держава виділяє великі кошти, щоб їх життя було кращим та легшим.
Цікавою для мене була інноваційна бібліотека Європи – Oodi. У перекладі означає «ода», поема. Вона створена для людей. Просторий хол, кав’ярня, ресторан, кінотеатр знаходяться на 1поверсі. На 2 – працюють, навчаються чи спілкуються з друзями. Тут розташовано робочі та ігрові кімнати, класи для вивчення мови для мігрантів, майстерні з 3D-принтерами та іншим обладнанням. Інновація бібліотеки – кімната-куб зі смарт-стінами, яку за допомогою сенсорних екранів і віртуальної реальності можна перетворити на щось інше. На 3 поверсі – шафки, на яких тисячі книг. Допомагають тут роботи. Вони сканують книжки й транспортують їх до потрібних полиць. У цій бібліотеці дуже багато не тільки книг, а й читачів. Книги ніхто не записує та не видає. Людина приходить, читає, ставить книгу на місце. Інколи бере її додому і приносить наступного дня.
Маю надію, що й наші учні читатимуть більше. Адже рівень життя суспільства залежить від рівня освіченості людей.
