Всі ми знаємо, що по нашим судинам тече кров, головним компонентом якої є еритроцити. Це червоні тільця, які транспортують кисень по всьому організму, тим самим виконуючи дихальну функцію.
Але це не всі особливості еритроцита. Це червоне тільце виконує більше функцій в нашому організмі, ніж ви це собі уявляєте. Саме він є «головним ключем», що визначає нашу групу крові.
На їхній поверхні знаходяться антигени. Це глікопротеїни (молекули білка зв’язані із сахаридами), що розпізнаються імунною системою. Якщо вона ідентифікує антиген як «чужорідний», то запускається імунна реакція. Але антигени на еритроцитах (мають назву аглютиногени) розпізнаються як «свої», і імунна система не атакує наші еритроцити.
Цих аглютиногенів є велика кількість, але ми розглянемо тільки два. Це А і В. Саме вони визначають нашу групу крові за системою АВО.
Якщо еритроцит на своїй поверхні має тільки аглютиноген А, то він буде мати групу крові А (інша назва- друга група крові), якщо тільки В- то третю (або група крові В), якщо і А, і В- четверту (або група крові АВ), і тільки люди з першою групою крові не мають ні аглютиногена А, ні В (група крові О).
Щоб краще запам’ятати, подивіться на прикріплене фото. Там ми бачимо, що кожен еритроцит має різні антигени і представляє різну групу крові.
Вас може здивувати рядок «антитіла в плазмі крові». Це дуже важлива частина при визначенні груп крові, адже знання про них нам дозволяє зрозуміти, які групи крові можна змішувати.
Давайте почнемо з того, що таке антитіла? Це білкові структури (інша назва імуноглобуліни), що виробляються імунною системою у відповідь на чужорідні речовини (чужорідні антигени). Тобто антитіла не атакують «свої» антигени, а тільки «чужі». З цього випливає, що люди з другою групою крові (у яких міститься антиген А) мають антитіла проти антигенів В, і вони називаються аглютиніни бета.
Якщо ми перельємо пацієнту з другою групою крові третю, то антитіла проатакують донорські еритроцити, і відбудеться аглютинація (згортання крові).
Аналогічно люди з третьою групою мають аглютиніни альфа, люди з першою- і альфа і бета, а люди з четвертою не мають взагалі аглютинінів.
Тепер перейдемо до самого цікавого) Як генетично передаються групи крові?
Так як кожен антиген це білок, інформація про нього закодована в ДНК. Тобто окремі гени несуть інформацію про синтез відповідного білка, на основі чого визначається наша група крові.
Ген Іа кодує інформацію про синтез антигена А, Ів- про синтез антигена В. Обоє ці гени є домінантними, а ген іо є рецесивним, і люди з таким геном не мають антигенів А чи В.
Домінантні гени проявляються завжди, рецесивний- тільки за відсутності домінантного. Але як бути з четвертою групою, коли пацієнт має два домінантних гена (Іа та Ів)? Хто більше домінує? Такий вид взаємодії генів називається кодомінування, коли обидва домінантних гена проявляються, але у своїй взаємодії утворюють нову ознаку, у нашому випадку це четверта група крові.
Розписати задачі на групи крові в такому форматі блогу буде складно, тому прикріплюю хороше відео, де ще раз вам пояснять теорію та покажуть, як розв’язувати задачі. На своїх уроках я їх розписую в програмі paint і шерю свій екран.
https://www.youtube.com/watch?v=gqD2ol_rq9g
Також в цій темі потрібно знати, що таке резус-фактор. Як ви пам’ятаєте на поверхні еритроцитів є антигени. Окрім антигенів А і В, є ще D. Він відповідає за резус- фактор (позначається Rh). Якщо цей антиген наявний, то резус позитивний, якщо його немає, то негативний. Цей антиген кодується геном, що передається аутосомно-домінантним шляхом.
Для чого це нам потрібно? Якщо жінка з негативним резусом завагітніла, при чому що її чоловік резус позитивний гомозигота, їх дитина буде також резус позитивною, як і її батько. В такому випадку організм матері сприймає антигени D як чужорідні, бо у неї самої таких антигенів немає. В результаті антитіла мати будуть атакувати еритроцити дитини. В першу вагітність це може і не проявитись, але наступні рази в дитини може розвинутись гемолітична анемія, що негативно вплине на її розвиток.
