1) Назва органу (українською та на латині):
- Стравохід, (esophagus).
2) Система до якої відноситься даний орган:
Стравохід – це непарний порожнистий орган травної системи.
3) Охарактеризувати орган топографічно:
Стравохід розміщений одразу у 3-х топографічних ділянках, а саме: шиї, грудній клітці та черевній порожнині. Межами між шийним та грудним відділом є верхня грудна апертура, а між грудним та черевним – стравохідний отвір у діафрагмі.
Стравохід бере початок на рівні VI-го шийного хребця у місці переходу рото глотки у стравохід закінчується на рівніXI-го грудного хребця переходом у кардіальний відділ шлунку.
4) Загальний опис органу:
Шийний відділ ( parscervicalis ) має межі від VI-го шийного до I-го або II-го грудних хребців. Його довжина коливається і становить 5-8 см.
Грудний відділ ( parsthoracica ) має межі від I-IIдо IX-X грудних хребців, а також має найбільшу довжину яка складає 15-15 см.
Черевний відділ ( parsabdominalis ) має межі від IX-Xдо XI-го грудних хребців. Це найменший відділ стравоходу і його довжина складає 1-3 см.
Стравохід розміщений по серединній лінії із незначним зміщенням вліво, яке поступово збільшується із його наближенням до шлунку.
У шийному та грудному відділах попереду стравоходу розміщена трахея та дуга аорти, по бокам – гортанні зворотні нерви та загальні сонні артерії, а позаду – хребет.
У черевному відділі він переходить у кардіальну частину шлунку і замикається стравохідним сфінктером.
Загальна довжина стравоходу становить близько 25 см ( може змінюватись у залежності від зросту людини ).
5) Деталізація:
Стінка стравоходу складається з 3-х шарів: слизова оболонка, м’язова оболонка та адвентиція.
Виняток становить черевний відділ стравоходу, де замість адвентиції він покритий серозною оболонкою.
Слизова оболонка (Tunica mucosa) – це внутрішня оболонка стравоходу і представлена багатошаровим плоским епітелієм, має підслизову основу і формує складки. У товщі слизової оболонки розміщені залози стравоходу ( glandulaeesophageae ) протоки яких відкривається на її поверхні та продукують секрет – слиз.
М’язова оболонка (Tunica muscularis) – це середня оболонка стравоходу яка складається з 2-х шарів – зовнішнього повздовжнього та внутрішнього циркулярного, між якими розміщені незначна кількість кровоносних, лімфатичних судин, а також нерви що формують сплетення. Вони представлені гладкою м’язовою тканиною.
Адвентиція (Tunica adventitia) – це зовнішня оболонка стравоходу що представлена рихлою сполучною тканиною та незначним вмістом еластичних волокон. Саме тут розміщені основні нервові сплетення та кровоносні судини.
Також стравохід має 3 звуження: шийне – у шийному відділі, бронхоаортальне – у грудному та діафрагмальне – у черевному відділі.
Функція стравоходу – це переміщення хімусу (їжі) та води із глотки до шлунку, а також при блюванні (що є захисним рефлексом організму) переміщує вміст шлунку назовні.
6) Кровопостачання:
Шийний відділ: стравохідними гілками нижньої щитовидної артерії (rami esophageal esaa. Thyreoidea inferiors).
Грудний відділ: стравохідними гілками від черевного відділу аорти (rami esophageales aortae thoracicae).
Черевний відділ: стравохідними гілками від лівої шлункової та нижньої лівої діафрагмальних артерій (ramiesophagealesa. Gastricasinistraeta. Phrenicasinistrainferior).
Венозний відтік крові відбувається одразу у 3 басейни: з шийного відділу у басейн верхньої порожнистої вени, з грудного – у непарну та напівнепарні вени що в свою чергу впадають у ворітну вену, а з черевного – у нижню порожнисту вену.
7) Іннервація:
Іннервація стравоходу забезпечується як симпатичним так і парасимпатичним відділом вегетативної нервової системи.
Симпатична іннервація забезпечується V-м таVI-м грудним сегментом спинного мозку, які перемикаються у грудних вузлах симпатичного стовбуру та доходять до стравоходу у вигляді вісцеральних гілок.
Парасимпатична іннервація забезпечується гілками лівого і правого блукаючих нервів ( Nn. Vagidextraetsinistra ).
Бажаю успіхів та наснаги у вивченні нормальної анатомії людини!
