Початок роботи над оволодінням правої педалі можливий тоді, коли учень виконує п’єси 2-ма руками, володіє штрихом legato, має початкові навички слухового самоконтролю (кін. 1 - поч. 2 року навчання).
Види педалізації: пряма, запізнююча. У сучасного фортепіано є 2 або 3 педалі (права - демпферна, середня – педаль органної ноти, ліва – unacorda, що означає одна струна).
Функції правої педалі: фактурна (зв’язує звуки, які не можна втримати пальцями), гармонічна, тембральна (збагачує барву звуку, дає можливість колористично змішувати гармонії), ритмічна.
Функції лівої педалі: темброво-динамічна; для імітації штрихів різних інструментів.
Загальноприйняті позначення педалі – натиск правої педалі позначається знаком Ped. або P., для зняття педалі використовується знак *.Ліва педаль позначається позначкою una corda, її зняття – позначкою tre corda. Варто згадати, що Бетховен першим починає позначати педаль у своїх творах, хоча робить це тільки в особливо важливих на його думку місцях.
Немає однозначної думки щодо того, з якої саме педалі, прямої чи запізнюючої, варто починати вживати на початках навчання. Якщо починати з прямої, дитина легко навчиться координувати рухи руки і ноги вниз, але її увага не зосередженна на звучанні, і пізніше важко перейти на запізнюючу педаль. А якщо починати зі запізнюючої – це важче, але увага буде на звучанні, тембрі звуку, грі legato.
Підготовчі вправи:
· Знайомство з механізмом інструменту
· Посадка, положення ноги на лапці
· Порівняння звучання акорду на педалі і без неї
· Гамоподібна послідовність на legatoі з підміною педалі на кожному звуці
Репертуар для початку гри з педаллю: п’єси у повільному темпі, спокійному характері, де можна брати педаль на 1-2 виразних акорди. (напр. «Хвороба ляльки» Чайковського, «Прелюдія» Тетцеля). З 3-го класу і пізніше можна поєднувати пряму і запізнюючу педалізацію. У старших класах можна використовувати 2 педалі.
Зростання вимог до виконання складних творів створює проблему володіння такими складними і тонкими прийомами педалізації, як півпедаль, підміна педалі, підхоплення звука педаллю, диференціація глибини натиску.
Непрямі позначення педалі: Фактура, в якій неможливо зв’язати звуки руками (далекі баси, широко розкладена гармонія); Твори, які вимагають наспівності, акорди на legato; акорди на арпеджіато; дописаний до басової ноти форшлаг.
Вирішальні фактори якісної педалі: нормальний слух, інтуїція, знання і досвід, смак. Педалізація залежить від регістру, динаміки, акустичних якостей фортепіано і приміщення, а також від художніх намірів виконавця.
Г.Нейгауз писав, що пошук педалізації твору – це розв’язання «системи рівнянь з декількома невідомими». Це складний і комплексний процес. Існують такі важливі чинники, що визначають педалізацію твору:
1. стильові особливості твору;
2. єдність музичної характеристики образу, яка вимагає певного звукового колориту;
3. фактурні особливості, різні способи піаністичного викладу як основа педальних закономірностей;
4. залежність педалізації від різних регістрів;
5. залежність педалі від динамічних відтінків;
6. взаємозв’язок між педалізацією та темпом виконуваного твору;
7. індивідуальне туше, як поєднання способу індивідуального звуковидобуття з відповідним рівнем засвоєння прийомів педалізації.
Отже, праця над педалізацією є частиною художнього втілення музичного твору, мистецтво педалізації завжди є індивідуальним, залежним від загальної музичної культури, художнього й піаністичного розвитку виконавця.
