Найбільша складність, з якою стикаються всі, хто почав вивчати китайську мову, – це ієрогліфи. Якщо китайській граматиці ми можемо поставити уявні 3 бали складності із 10, то ієрогліфам ми впевнено ставимо всі 10!
На відміну від нашої рідної мови і всіх інших європейських мов, в китайській мові не існує абетки. Це означає, що кожне окреме слово (точніше ієрогліф що його позначає) ми маємо запам’ятати як окрему маленьку картинку.
Скільки «маленьких картинок» ми маємо знати, щоб спілкуватися китайською вільно? Приблизно 3-4 тисячі, в той час, як носії мови знають в середньому 8-10 тисяч. Багато! Саме тому до активного вивчення ієрогліфів потрібно підходити підготовленими і використовувати лише ефективні методи.
1. Вивчення ключів
Кожний китайський ієрогліф складається з радикалів або, як їх називають ще, - ключів. Рисочки, палички, квадратики і інші значки, які ми можемо побачити у складі будь-якого ієрогліфа - це і є ключі. Всього їх 214! Навіщо їх вивчати? Це допоможе нам бачити в ієрогліфі не просто абстрактну картинку, а міні-історію, яка має певний сенс. Давайте подивимося на прикладі:
Ієрогліф 好[hao] (добрий, гарний) складається з двох ключів:
女 -жінка
子– дитина
Отже, бачимо певну логіку перекладу слова 好: жінка з дитиною – це добре.
Недоліком цього методу є те, що інколи побачити логіку утворення ієрогліфу буває складно. Наприклад: слово 妈 [ma] (мати) складається з двох ключів:
女– жінка
马– кінь
Через велику історичну і культурну різницю доволі складно зрозуміти, чому саме поняття «жінка» і «кінь» утворюють слово «мати». В такому разі ми можемо придумати власні асоціації і пояснення! Наприклад: «мати – це жінка яка працює як кінь» або будь які інші. На практиці видається, що чим абсурднішім і смішнішим буде ваша асоціація, тим краще ви її запам’ятаєте!
2. Прописування ієрогліфів
Назва методу говорить сама за себе! Ієрогліфи добре запам’ятовуються, якщо прописувати їх багато разів. Саме так в китайських школах діти навчаються писати. В інтернеті можна придбати спеціальні зошити для записування ієрогліфів. Від звичайних вони відрізняються тим, що розчерчені як великі квадрати, в які дуже зручно вписувати ієрогліф. Проте звичайний зошит в клітинку також дуже добре справиться з цією задачею. Одностайної відповіді на питання «скільки рядків потрібно прописувати», на жаль, не існує. Це справа дуже індивідуальна!
Основний недолік цього методу – одноманітність. Він не вимагає великої концентрації але дуже швидко набридає.
1. Метод асоціацій
Від першого методу він відрізняється тим, що ми знаходимо асоціації без прив’язки до ключів. Якщо уявити ієрогліф як картинку, часто можна побачити, що ця картинка на щось схожа.
Наприклад: 喝 [he](пити)
Якщо не розкладати це слово на ключі, а просто на нього подивитися, можна придумати цікаву історію.
口– схоже на вхід
日 – схоже на чарку
匃 – схоже на людину, яка впала під стіл
Маємо: Хтось увійшов, випив чарку і впав під стіл!
Недоліки цього методу: складність виконання. Придумати асоціацію не так вже й легко, а якщо потрібно вивчити 10-15 нових слів, це майже неможливо.
2. Використання застосунків
Сучасний світ вимагає сучасних методів!
Щоб урізноманітнити звичайне прописування на папері, пропоную спеціальні безкоштовні застосунки, які знаходяться у вільному доступі, в інтернеті.
Вони поділяються на два типи:
1) Словники Pleco та TrainChinese. У них можна побачити схему написання ієрогліфа по крокам, приклад написання та навіть розкладання кожного ієрогліфа на окремі ключі. Мінусом цих програм є те, що самостійно писати на екрані, на жаль, не вийде.
2) ChineseWriter, Inkstone– на відміну від вище зазначених словників, підтримується функціонал прописування ієрогліфів прямо на екрані планшета або смартфона. Крім того, можна обрати різну швидкість написання, що допомагає не втрачати увагу та інтерес. Такі за стосунки особливо добре підходять дітям, як цікава інтерактивна гра, яка швидко і ефективно допомагає вивчати необхідні слова.
3. Каліграфія
Не просто крутий традиційний метод запам’ятовування ієрогліфів, а справжнє мистецтво! Мінусами каліграфії є складність виконання. По-перше, необхідно знайти потрібне обладнання: пензлики, спеціальний вологістійкий папер та чорнила. По-друге, навряд чи каліграфії можливо навчитися вдома самостійно. Для того, щоб отримати базові знання і уміння все ж таки потрібно взяти декілька майстер класів, що робить цей метод доволі затратним. Для тих, хто пройшов майстер клас і придбав все що потрібно, каліграфія стане новим екзотичним хобі, яке не тільки здивує ваших друзів, а й допоможе значно підвищити рівень написання китайських ієрогліфів.
Можемо зробити висновок, що навіть таку одноманітну справу, як запам’ятовування ієрогліфів, можна зробити цікавою і динамічною. Для отримання результату потрібний мінімум обладнання: зошит, ручка і смартфон та приблизно одна година часу на день. Тому я бажаю всім своїм учням успіху в цій нелегкій справі і впевнена, що у них все вийде!
