Про американську шкільну програму з фізики та математики

Протистояння шкіл

У статті не ставиться за мету всебічно розкрити тему порівняння української та американської шкіл. Натомість я хотів би поділитися своїми враженнями щодо роботи зі студентом американської школи. Почну з того, що я раніше вважав нашу програму навчання в середній школі сильнішою за американську, проте не мав можливості особисто це перевірити або спростувати. Проте близько рому тому завдяки Букі мені випала честь познайомитися з освітнім процесом шкіл інших країн, зокрема, американської школи. Як наслідок, сьогодні я переглянув свої погляди з приводу того, чи дійсно наша школа сильніша за американську, чи ні. Але почнімо з початку.

Школа

Вочевидь, як в Україні, так і в США школа від школи різниться. Є школи приватні, альтернативні, заочні, спеціалізовані тощо. Проте сьогодні мова зайде про державні безкоштовні установи. Якість таких шкіл зазвичай пов'язані з тим, наскільки район, де знаходиться школа, дорогий. Як наслідок, спостерігається наступне замкнене коло: школи з високим рейтингом підвищують вартість житла навколо, а чим вища вартість житла, тим більше студентів з кращою успішністю. Мені пощастило давати уроки студенту, який навчається в школі із високим рейтингом, де складність класів обирають самі студенти, від чого залежить кількість балів після закінчення школи та шанси потрапити до хорошого університету. Мій студент вибрав клас з поглибленим вивченням технічних предметів, зокрема фізики та математики, тому ми зупинимося на відповідній програмі.

Фізика

Як добре відомо, в українській школі повна програма фізики для старших класів проходиться за два роки. При цьому вона включає п'ять основних розділів: механіка, молекулярна фізика і термодинаміка, електромагнетизм, оптика, некласична (або сучасна) фізика. Метою програми є дати якомога ширший кругозір, іноді жертвуючи глибиною пізнання предмета.

У США студенти щороку можуть вибирати собі предмети (або напрямки, до яких додається ряд спеціальних предметів). Якщо ви обрали фізику, то весь перший рік ви вивчатимете лише механіку (і, можливо, початки електрики). Таким чином, пріоритетом є скоріше глибина вивчення матеріалу. При цьому зрозуміло, що відповідний розділ розкривається набагато повніше і, як наслідок, складність задач виявляється вищою за відповідні завдання української школи. Дещо відрізняються і акценти у навчанні. Так, в українських школах досить поверхово розглядається динаміка обертального руху, тоді як у США цьому приділяють значну увагу. А ось гідродинаміку в Америці можуть і оминути (як було в моєму випадку), тоді як у нас хоч поверхнево, але основні її питання (особливо в профільному класі) вивчаються.

Цікаво також порівняти якість самих задач. Задачі базового рівня в нас і в Америці приблизно однакові, а ось завдання підвищеної складності в американській школі часто дуже великі та розгорнуті, що дозволяє студенту значно розкритися та продемонструвати глибину своїх знань. Іноді текст умови (з додатковими малюнками та діаграмами) виходить за межі однієї сторінки! Саму ж структуру задач можна охарактеризувати як щось середнє між завданнями підвищеної складності профільної української програми та олімпіадним рівнем.

Математика

Якщо коротко, то з математикою ситуація аналогічна: в Америці акцент робиться на глибину вивчення матеріалу. Так, у передостанньому класі студенти весь рік вивчають вищу математику. За цей час вони йдуть значно далі похідної та інтеграла, розглядаючи зокрема такі теми як функції багатьох змінних, криволінійні інтеграли, диференціальні рівняння, числові та функціональні ряди. Ці теми з охоплення відповідають програмі технічного вишу, наприклад, 1-го курсу ХНУРЕ (зрозуміло, трохи у спрощеному вигляді, але все ж таки). І якщо у випадку з фізикою можна сказати, що в Америці застосовують вузькоспрямований підхід навчання, а загалом карту предмета студент може і не бачити, то з математикою дещо інша ситуація. Адже щоб проходити поглиблено вищу математику, слід на дуже хорошому рівні розуміти базову математику. А те, що я побачив на заняттях, говорить про те, що базова математика раніше вивчалася дуже добре. Єдиного розділу, якого на даний момент я не виявив була комбінаторика, теорія ймовірності та математична статистика. Однак мій учень наступного року обирає математичний клас із річним вивченням саме цих питань, тож маю підстави стверджувати, що загалом алгебра в Америці сильніша за алгебру в Україні.

Також цікаво зауважити, що в Україні паралельно з алгеброю вивчається геометрія, тоді як в Америці вивчення відбувається послідовно. У випадку з моїм учнем геометрія в нього проходилася раніше, тому щодо її рівня нічого сказати не можу.

Іспити

Наприкінці року в Америці студенти складають два тести: Final Test та AP-Test, що можна порівняти з річною контрольною (або ДПА) та ЗНО. За структурою Final Test та AP-Test схожі, проте AP-тести (подібно до ЗНО) розробляються не школою, а зовнішньою організацією. У тестах є 2 типи завдань: завдання із вибором однієї правильної відповіді (Multiple Choice Questions – MCQ) та завдання відкритої форми (Free Response Questions – FRQ). При цьому останній тип задач насправді складний, великий і вимагає хорошу глибину розуміння предмета. Для ознайомлення з такими тестами посилання я залишаю нижче.

Корисні посилання

Для тих, кому цікаво докладніше вивчити програму американської школи з фізики та математика, а також ознайомитись із тестами з цих предметів, нижче залишаю посилання на відповідні ресурси:

Висновки

Загалом я залишився приємно здивований високим рівнем шкільної фізики та математики у США. І хоч не можна сказати, що американська програма однозначно краща за українську, вона, зокрема, дозволяє якісніше підготувати студентів до вступу до університету, роблячи перехід від школи до ВНЗ більш плавним. А чи був у вас досвід роботи у закордонних школах? Буду радий обговоренню у коментарях!