Критичне мислення представляє собою чіткий та цілеспрямований мисленевий процес, що дозволяє учневі сприймати, грамотно аналізувати, систематизувати та максимально "адекватно"
оцінювати різноманітну інформацію та результати своєї діяльності. Також воно допомагає обирати "власну" точку зору і аргументовано висловлювати свої думки і приймати обґрунтовані рішення.
З педагогічної ж позиції, саме по собі критичне мислення представляє собою цілий комплекс певних операцій мислення, які проявляються у здатності особи:
1. Аналізувати, здійснювати порівняння, синтезувати, давати оцінку інформацію незалежно від її джерела.
2. Виділяти проблеми та формулювати чіткі запитання, що стосуються даної ситуації.
3. Висувати різноманітні гіпотези та здійснювати оцінку різних альтернатив.
4. Приймати максимально зважені та обґрунтовані рішення, роблячи свідомий вибір.
Підкреслюючи значущість сучасних педагогічних інновацій для освіти в Україні, О.І. Пометун виділяє певні особливості модерного навчального процесу, що базуються на принципах вищезгаданого критичного мислення:
1. Включення завдань, що вимагають значно вищого рівня мислення, у навчальний план. Це сприяє стрімкому розвитку більш глибокого та аналітичного мислення учнів.
2. Організація навчального процесу як дослідницького дослідження тієї чи іншоїї теми з активною взаємодією між учнями. Інтерактивний підхід дозволяє створити стимулююче навколишнє середовище для розвитку, таких необхідних нам, навичок критичного мислення.
3. Результатом навчання є процес формування власних суджень, які базуються на використанні різних стратегій мислення при аналізі інформації.
4. Використання постійного оцінювання результатів через взаємодію "учень-вчитель". Це дозволяє оцінити ефективність навчання та відповідати на потреби учнів.
Ці підходи допомагають створити потужне, сприятливе та стійке середовище для активного і пасивного розвитку критичного мислення серед учнів, сприяють їхній активності, розумінню важливості обговорення питань та розв'язання проблем.
В сучасній історичній освіті головною метою є розвиток потенціалу кожного учня та підготовка його до життя в сучасному високотехнологічному світі. Використання різноманітних (не факт, що сучасних) технологій критичного мислення під час занять з історії сприяє формуванню не лише предметних знань, але й соціальних навичок. Учні повинні навчитися аналізувати сутність історичних подій, максимально критично сприймати різноманітні інтерпретації історичних подій вченими, а також розвивати здатність до власного бачення та обґрунтованого висловлення своєї позиції.
Формування критичного мислення у учнів відбувається поетапно, і хоча точно визначити чіткий алгоритм цього процесу складно, можна виокремити деякі умови, що сприяють його розвитку:
1. Час: Учні повинні мати вдосталь часу для збору інформації, обробки даних та вибору способу представлення своїх висновків.
2. Очікування ідей: Учні мають розуміти, що їхні ідеї та думки є важливими. Важливо, щоб вони відчували вільність висловлювати різноманітні точки зору та ідеї.
3. Спілкування: Важливо створити можливості для обміну думками та обговоренням. Групові дискусії, дебати та обговорення допомагають розширити горизонти мислення учнів.
4. Цінування думок інших: всі учні повинні розуміти, що кожна думка має вагу і варто вислухати всіх учасників дискусії. Це допомагає виробити толерантне та відкрите ставлення до різних поглядів.
5. Віра в сили учнів: Важливо, щоб педагоги вірили у здатність своїх учнів до критичного мислення та висловлювання власних думок.
6. Активна позиція: Спонукання учнів до активної участі у дискусіях та дослідженнях стимулює їхню здатність мислити нестандартно та критично, а також вчить ефективно обговорювати питання.
В цілому, використання критичного мислення на уроках історії допомагає створити активне та глибоке навчання, розвиває ключові навички, які будуть корисні в майбутньому житті учнів.
