Настільки важлива тема не може залишитися без нашої уваги. Не важливо, чи вивчаєте ви китайську для себе, плануєте мандрувати в Азії або починати бізнес з Китаєм, - без чисел неможливо обійтися. Китайські цифри є одними з найдавніших у світі і дійшли до нашого часу майже без змін. Не дивлячись на те, що більшість країн користується арабською системою записування чисел, Китай має власну систему, тому ми маємо навчитися користуватися саме нею!
Почнемо з того, що в Китаї є дві офіційні системи чисел:
- звичайні числа для повсякденного використання
- формальний запис
Вивчати ми будемо тільки звичайні числа, так як формальний запис потрібний лише для запису чисел в офіційних документах, чеках і фінансових контрактах. Це пов’язано з тим, що перші три цифри китайської мови виглядають як горизонтальні палички (一，二，三), що робить їх дуже легкими для різних підробок і шахрайства. Саме тому була розроблена інша система формального письма, числа якої набагато складніші . Наприклад число 1 у повсякденній версії виглядає як 一, а у формальній як 壹.
Для того, щоб навчитися рахувати китайською мовою, нам, по-перше, потрібно розглянути базові цифри. Їх десять, і вони допоможуть нам не тільки рахувати до 100, а і зразу вивчити назви місяців і днів тижня в китайській мові. Звучить непогано? Тоді погнали!
1 一yī
2 二èr
3 三sān
4 四sì
5 五wǔ
6 六liù
7 七qī
8 八bā
9九jiǔ
10十shí
Половина завдання зроблена! Всі подальші комбінації цифр будуть складатися з цих десяти елементів:
1) Числа від 10 до 19
Розкладаються на 10 + число. Таким чином ми отримаємо
15 = 10 十 + 5 五 = 十五
13 = 10十 + 3三 = 十三
2) Круглі числа (20, 30, 40…)
Розкладаються на число + 10
20 = 2二 + 10十 = 二十
70 = 7七 + 10十= 七十
3) Складні числа (25, 33, 91) розкладаються на число + десять + число
25 = 2二 + 10十 + 5五 = 二十五
91 = 9九+ 10十 + 1一= 九十一
На цьому фактично все! Крім невеликого виключення з правила.
Число 2 як «二» ми використовуємо лише у номерах. Наприклад: номера телефонів, номера машин, квартир або номера контрактів. В усіх інших випадках, коли ми називаємо не номер, а кількість об’єктів, маємо використовувати ієрогліф 两liǎng.
Крім цього цікаво буде дізнатися, що в китайській мові на відміну від української немає окремих назв для місяців і днів тижня – вони просто пронумеровані по порядку.
Таким чином, знаючи числа, ми зразу ж маємо змогу вивчити і цей матеріал.
Тиждень китайською мовою буде: 星期xīngqí
Тепер, щоб назвати інші дні тижня маємо тільки додати номер і отримаємо:
星期一xīngqíyī понеділок
星期二xīngqí'èr вівторок
星期三xīngqísān середа
星期四xīngqísì четвер
星期五xīngqíwǔ п’ятниця
星期六xīngqíliù субота
Єдиним виключенням буде неділя - 星期日xīngqírì
Дуже схожа ситуація відбувається і з назвами місяців. Місяць китайською буде – 月yuè. Так само додаємо номери від 1 до 12. Зверніть увагу, що у назвах місяців цифри будуть ставитися перед словом «月», а не після як у днях тижня!
一月yī yuè січень
二月èryuè лютий
三月sānyuè березень
四月sì yuè квітень
五月wǔ yuè травень
六月liù yuè червень
七月qī yuè липень
八月bā yuè серпень
九月jiǔ yuè вересень
十月shí yuè жовтень
十一月shíyī yuè листопад
十二月shí'èryuè грудень
Сподіваюся що цей матеріал стане вам у нагоді, тепер ви ще на один крок ближчі до мети! А для тих, хто хоче перевірити себе, я пропоную декілька вправ. Будь ласка, напишіть китайською мовою наступні числа та слова:
15, 23, 51, 77, 9, 92, 85, 39, 41, 55
Понеділок, середа, п’ятниця, четвер, неділя, субота
Грудень, червень, травень, січень, липень, лютий, серпень
Залишайте ваші відповіді у коментах до цього блога, щоб я могла їх побачити і перевірити. До нових зустрічей!
