Роксолана М.

Привіт! Мені 20 років, з яких 14 граю на скрипці. Цей період був для мене досить тернистим і я пережила чимало стресів і негараздів. Навчаючись у спец школі, я ненавиділа скрипку і хотіла якнайшвидше її покинути. Мені здавалось, що у сферу музики потрапила взагалі випадково і, чесно кажучи, не згадати вже, скільки сліз пролила через цей складний фах.
Зараз розумію, що насправді все залежить від викладачів. Вміння бачити кожну дитину УНІКАЛЬНОЮ, знаходити до неї ІНДИВІДУАЛЬНИЙ підхід та НЕ ПРИРІВНЮВАТИ її з іншим - це найголовніше!! Є багато чудових виконавців, з яких варто брати приклад, але у кожної дитинки СВІЙ шлях. Моє завдання - зробити цей шлях максимально ЗРУЧНИМ і ГРАМОТНИМ.
P. S, Прошу розуміти, що, будучи репетитором, я не є викладачкою в школі. Я не маю якихось проблем по типу "ми не встигаємо за програмою" і т.д. В мене немає "академів", під час яких дитина тратить всі нерви "в пусту". Є лише дитина і її власна презентація себе.