Всім відомо, що китайська культура значно відрізняється від європейської чи будь-якої іншої. Китайців відрізняє від інших національностей великою мірою те, що вся їхня історія, всі зміни в культурі та їх розвитку відображаються у мові, мовленні та у формуванні слів та фраз, також у звертаннях і у привітаннях.
Всі знають про універсальне привітання 你好Nǐ hǎo. Це перший спосіб привітання, який ми розглянемо.
你好 Nǐ hǎo або ж 您好 Nín hǎo, 你们好 Nǐmen hǎo，大家好 Dàjiā hǎo （до аудиторії або ж декількох осіб）використовуємо сміливо у роботі, при зустрічі із клієнтами, із незнайомими людьми. Українським аналогом може бути щось типу “Вітаю”.
Подібним універсальний офіційним і неформальним привітанням може бути також вітання із прив’язкою до частини дня, а саме 早上好 Zǎoshang hǎo / 中午好 Zhōngwǔ hǎo /下午好 Xiàwǔ hǎo / 晚上好 Wǎnshàng hǎo
Глобалізація і модернізм не оминули і Китай це яскраво видно у культурі вітань між підлітками і серед молоді у неформальній, не офіційній ситуації, адже при зустрічі близькі друзі вітаються американськими “Hi”, “Hello”,”Yo” , які на письмі передаються ієрогліфами 嗨 Hāi, 哟 Yō, 哈喽 Hā lóu. До прикладу: “у哟，小鹏呀！” Yō, xiǎo péng ya!, тобто “привіт, друже Пен!”. Варто звернути увагу, що у випадку із “Yo”, та 嗨 Hāi, 哟 Yō, 哈喽 Hā lóu в кінці фрази-привітання можемо додати звернення, тобто ім’я людини, до якої звертаються у дружній формі, тобто із додаванням частинки ”小” “xiǎo” перед іменем та емоційний вигук “呀” “ya“, що підкреслює неформальність виразу.
Коли розмовляємо про китайську мову і культуру, неможливо не зачепити історичних моментів, адже це невід’ємна частина формування китайської мови. Зараз є ще багато випадків, коли в підручниках чи колишніх статтях трапляється так звана 书面语 Shūmiànyu, що передає варіант привітання типу “吃饭了吗?” Chīfànle ma, ”吃了吗?” ”Chīle ma?”, “吃饱了吗?” Chī bǎole mа, дослівно ці фрази перекладаються “ти їв?” “ти не голодний?”, ”ти наївся?”, але фактично в усному мовленні не вимагають відповіді згідно запитаного, принаймні в сучасному світі, бо вживаються як привітання і можна відповісти, до прикладу, “你好” Nǐ hǎo. Але сьогодні ніхто так не вітається, хіба дідусі і бабусі, вік яких вже близько 80-ти років і вони ще зберігають пам’ять про важкі часи КНР, адже саме в голодні пост воєнні часи китайцям при зустрічі було важливіше не привітатися, а запитати чи ти не голодний, бо саме це вказувало на те, як у тебе справи і життя в загальному.
Китайська мова не є така складна для вивчення, як думає багато іноземців-початківців, адже навіть в китайській мові є багато запозичених європейських слів.
Вірю, що моя стаття була корисною і пізнавальною.
