Інтерв'ю з репетитором: маю учнів з якими займаюсь на моральних засадах

Як не крути, але будь-який педагог, репетитор це — перш за все — людина! І ми уже давно переконалися, що хороший учитель — це добра і відкрита особистість. Ми традиційно продовжуємо проводити інтерв’ю з репетиторами. Цього разу вкотре завітали до Львову. Ви не зможете здогадатись, як саме закінчиться ця бесіда і що нового ми дізнались про того, хто навчає майбутніх космонавтів, вчених, винахідників та просто таких же хороших людей. Знайомтесь — репетитор з математики Остап Іванович Сухай.



Давайте познайомимось, розкажіть про ваше дитинство?


Я виріс в учительській сім’ї. Тато математик, мама музикант, учителює у музичній школі. Як й усі діти був бешкетником і не дуже хотів вчитися, проте любив читати. Не дивлячись на те, що батьки обрали за справу життя — навчати дітей, я мріяв стати хірургом.

На жаль, або ж, на щастя, дитячі мрії не завжди здійснюються, на кого ви навчались?

 

Я вчився на механіко-математичному факультеті. Це було страшне місце, де треба було страшно вчитися. Пам’ятаю, як виконував домашні завдання до четвертої ранку, а вранці знову біг на пари. При тому усвідомлював, що часу на навчання я витрачаю купу, а розумію лише половину. Безкінечна кількість різних математик, неймовірно вимогливі викладачі старого вишкілу — ось так пройшли мої студентські роки. Коротко — дуже і дуже важко, але тим не менш я долав труднощі і був хорошим студентом. Та ще й знаходив час на хоббі: гра на гітарі, англійська мова, психологія, перегляд улюблених кінематографічних стрічок.
У дипломі у мене пише — магістр математики. А насправді — викладач.



А коли ж у такому вирі життя ви зрозуміли, що хочете бути репетитором? Нам відомо, що цією справою ви почали займатись ще у студентські роки.

 

Ось це я пам’ятаю настільки добре, що в голові є своя кінематографічна стрічка цього епізоду. На третьому курсі мій одногрупник уже займався репетиторською діяльністю, але в силу якихось там причин мусів залишити своїх учні і не знав як їм відмовити. Він запитав мене чи я не хочу собі взяти їх, а я боявся — не мав досвіду. Та звісно, як і будь-якому студенту, мені потрібні були кошти. Я погодився і уже через короткий проміжок часу мав чотирьох учнів. У процесі навчання я зрозумів, що мені доволі легко вдається знайти спільну мову з учнем і чомусь його навчити. От тоді я і зрозумів, що цим я можу і хочу займатися в майбутньому, що мені це цікаво. А за ціль собі взяв, що  робити це я буду так як вважаю за потрібне, без стандартних шкільних догматів.


Ви пам’ятаєте вашого першого учня?

 

Першою ученицею була дівчинка Іра, яку я готував до ЗНО з математики, дитина потрапила в жахливому стані, дитина не могла додати дроби, що викликало величезну злість на систему освіти. Увесь цей жах з освітою відбувається і до сьогодні, у школах усе дуже і дуже сумно.


А скільки у вас учнів зараз? Є хтось особливий?


Зараз учнів доволі багато. Це і студенти, і школярі, і абітурієнти. Особливі….? Та усі діти по своєму особливі. Але я так зрозумів, що під словом "особливі" ви маєте на увазі дітей з якими я працюю на моральних засадах. Так справді, у мене двоє дітей з якими я працюю безкоштовно. Один з дитячого будинку сімейного типу, другий просто не має коштів для оплати репетитора + стан здоров’я. Стан знань дуже низький, але ми працювали і покращили їх. ЗНО покаже :)

 

Ви дуже скромна людина, ми раді, що існують таки репетитори як ви! Розкажіть про те, як проходять ваші заняття з учнями?

 

Заняття проходять насамперед у комфортній обстановці для учня і для репетитора. Тому що дуже важко вчити щось нове, так ще й таке складне, як математика, якщо присутній дискомфорт. Звісно, я пояснюю усі задачі і намагаюсь робити це цікаво. А коли учень не розуміє — йому стає нудно і відбивається взагалі бажання вчитися.
Я працюю не погодинно, у мене є поняття “заняття”. Досвід показує, що 2 години 2 рази на тиждень це недостатньо при сучасній школі, щоб розуміти задачі хоча б середнього рівня складності. Тому мої заняття інколи можуть сягати і більше 2 годин, це все розбавляється чимось цікавим. Тому що таку кількість часу висидіти при рутині неможливо. Отож, комфорт насамперед!! Ну, і, звісно, коли ви присвячуєте предмету достатньо багато часу, то можна очікувати на якісь покращення.

Які методики ви використовуєте?


Методика "вчитель — друг" з моїми власними корективами, так я називаю свій педагогічний підхід. Я працюю репетитором 11-12 років і я розумію, що це працює. Тенденція покращення результатів складання ЗНО — це підтвердження.




Де ви черпаєте натхнення?

 

Щораз, коли від мене виходять розумніші люди, ніж були до мене — з’являється відчуття важливості, відчуття що я комусь допоміг. Я за розумних, всебічнорозвинених молодих людей і вношу свою маленьку лепту в це. Ось, що надихає.

І наостанок, продовжіть речення: “Репетитор - це…”

 

Репетитор - це найкращий друг у плані вивчення предмету...хоча слово репетитор мені не зовсім подобається, бо на моїх заняттях ми разом пізнаємо матеріал і я також відкриваю його для себе з нового боку :)

 

Вам може бути цікаво:
Інтерв'ю з репетитором: викладайте так, щоб через 10 років не вигоріти дотла
Інтерв'ю з репетитором: через компанію Букі я знайшла 42 учнів

 

 

 

Опубліковано:

2017-06-14

Розділ: Інтерв'ю з репетиторами