Чи можливо дихати діафрагмою?
Щоб відповісти на це запитання нам потрібно згадати, що таке діафрагма?
Діафрагма це м'яз, тому нею дихати неможливо, ми можемо дихати тільки легенями. Але чому тоді ми використовуємо цей вираз?
Тому що легенями ми можемо дихати по різному, наприклад : верхньою частиною легень, або нижньою частиною легень.
Дихання верхньою частиною легень знає кожен з нас, цей процес відбувається постійно, і ми на нього навіть не впливаємо, але це забезпечує наш організм тією кількістю кисню, яка є необхідною для підтримання життєдіяльності нашого організму. Це дихання не має сильного впливу на діафрагму.
Дихання нижньою частиною легень знають більшість співаків, зокрема оперних. Це дихання спрямоване на те щоб, вдихнути більшу кількість концентрованого повітря, та за допомогою діафрагми контролювати кількість повітря яка виходить під час співу.
Діафрагма потрібна тільки для співу?
Якщо ви думаєте що: "я не знаю де діафрагма і мені все одно де вона", повірте їй не все одно.
Якщо ми подивимося на малюнок , ми побачимо що діафрагма розташована під легенями, тому більшість органів у нашому тілі розташовані під нею, і як результат її поведінка може призвести навіть до хвороб інших органів.
Чому?
Коли ми народжуємося, діафрагма розташована досить високо у нашому тілі, на малюнку немає ребер,але уявіть собі, вона розташована спереду прямо по лінії ребер, а точніше за ребрами. Тобто її розташування не зовсім горизонтальне, спереду вище, ззаду нижче. І діафрагма має таку саму властивість як інші м'язи: скорочення та розслаблення. Багато хто порівнює її вигляд з медузою, коли вона скорочується під тиском легень, вона опускається, а при розслабленні піднімається на своє місце.
Чому діафрагма упродовж нашого життя спускається нижче свого рівня, і більше не підіймається?
Діафрагма повертається на своє місце коли ми дихаємо вільно, спокійно, якщо ж наше дихання нервове, швидке, вона не має достатньо часу щоб повернутися на своє місце, та з часом фіксується нижче, і таким чином давить на інші органи, що може спричинити підвищення тиску та навіть хвороби інших органів. Зазвичай першим хто відчуває порушення діяльності діафрагми це шлунок.
Якщо ми подумаємо про наше життя, більшість емоцій які ми переносимо за день є негативними або нервовими: наприклад зранку біжимо на навчання, на роботу, на зустріч, на маршрутку, автобус та ін., звичайно, ці всі дії супроводжуються нервовим диханням, також екзамени, тести, співбесіди, сварки, усе це теж супроводжується нервовим диханням. Кожен з вас пам'ятає як за цілий день набігався, прийшов додому, сів у крісло і тільки почав спокійно дихати.
Як зробити так щоб діафрагма повернулася на місце?
Є спеціальні вправи, методи. Але вже зараз ви можете почати контролювати ваші емоції, і незважаючи ні на що дихати глибоко. Адже якщо ви вже проспали, ви вже не можете повернути час назад, і не потрібно нервувати.
Діафрагмальне дихання у співаків.
Для співаків важливо контролювати свої емоції на сцені. Так як у починаючих співаків паніка може призвести до найгіршого: діафрагма може залишитися знизу, та не можна буде її контролювати. На що це вплине: можуть зовсім не вийти високі ноти, якщо вийдуть неможливо буде їх довго втримати та ін.
Що ж робити співакам щоб бути спокійними та врівноваженими на сцені?
Пам'ятати що на сцені персонаж, а не Андрій наприклад, який не має що сказати публіці, тому що це не його історія. Розуміти добре свій персонаж, вивчивши як драматургічне так і історичне його підґрунтя, його емоційний стан який він/вона переживає у даний момент. Показати публіці цей емоційний стан та не переживати його внутрішньо, це знову може спровокувати нервове дихання, та блокування діафрагми знизу, та як результат неможливість контролювання усього процесу співу.
