На іспиті часто зустрічаються завдання типу «Пунктуаційну помилку допущено в реченні/ рядку». Здається, що це дуже складно, але все набагато простіше. Проаналізувавши ці завдання, можу стверджувати що вони повторюються. Тому виділяю 7 правил, котрі обов’язково треба знати для виконання цього завдання.
Тому ловіть мій ТОП-7 пунктуаційних помилок, які трапляються після текстів, взагалі в тестових завданнях і на письмі.
Перше, про що хочу наголосити – пропущена кома для відокремлення означення. Наприклад:
У моїй Батьківщині осінь по\тихеньку ступає в червоних чобітках, заквітчана в соняшники й китиці винограду.
Означення відповідає на питання «який?». Відокремлюємо в 5 випадках: 1) означення стоїть ПІСЛЯ означуваного слова; 2) означення стосується особового займенника; 3) означення відділені від означуваного слова іншими членами речення ; 4) означення мають відтінок причини (чому?); 5) два і більше означень стоять після означуваного слова, перед яким уже є означення.
Друга помилка в моєму топі – пропущена або зайва кома між означеннями. Кому потрібно ставити між означеннями в таким випадках: 1) Коли перше означення – непоширене, а друге поширене; 2)означення стоять після означуваного слова; 3) означення, які є переліком (їх можна замінити одним словом).
Проте, не потрібно ставити кому в таких випадках: якщо вони характеризують щось у різних планах.
Далі поговоримо про пропущення коми для виділення вставних конструкцій.
Вставні слова – не є членами речення граматично, існують у реченні аби виражати певне ставлення, оформлення думки та інших додаткових цілей (безумовно, певна річ, правда, може і тд).
Четвертий пункт – виділення порівняльного звороту з обох боків. Наприклад:
Час летів, немов на крилах, і, мов сон, життя минало. (Леся Українка)
Кома перед «як», «ніби» тощо не потрібна: 1) якщо це присудок або частина присудка. 2) Якщо це фразеологізм. 3) Якщо можна замінити на «у ролі» : Шевченко як поет (у ролі поета) відомий у всьому світі. 4) Якщо слова зовсім, майже, (не)менше, (не)більше.
Наступне про що ми поговоримо – пропущена кома до чи після підрядної частини.
Між частинами складнопідрядних чи складносурядних речень зазвичай ставимо кому. В таких випадках дуже важливо знаходити граматичні основи, а саме дії, які відбуваються.
Наприклад:
Тепер я щовечора йду в поле і годинами слухаю, як у небі співають хори, грають цілі оркестри .
Перша дія в цьому реченні: я йду і слухаю.
Друга граматична основа: співають хори.
Третя: грають оркестри.
Шоста найтиповіша помилка – пропущена кома для відокремлення обставини, вираженої дієприслівниковим зворотом. Це досить просте правило, треба запам’ятати, що обставини ми відокремлюємо комою з обох боків в таких випадках: обставина виражена дієприслівниковим зворотом або іменником з прийменниками незважаючи на, закінчуючи, починаючи з.
Передостанній пункт – пропущена кома для відокремлення обставини, вираженої дієприслівниковим зворотом.
Найцікавіше я залишила на кінець. НАЙТИПОВІША ПОМИЛКА В ЗНО!!!
Зайва кома перед «і». Пропоную повторити коли потрібно ставити кому перед «і» («й» , «та») : 1) у складносурядному реченні. 2) між однорідними членами речення з повторюваними сполучниками.
Кому перед «і» («й» , «та») НЕ ставимо : 1) між однорідними членами речення перед одиничними «і» ; 2) між однорідними членами речення перед парами з «і»; 3) у складносурядному реченні: якщо обидві частини мають спільне слово чи спільну частину; якщо речення однотипні.
Дотримуючись правил, пам’ятати вищезазначене і головне не нервувати на іспиті все вийде!
З повагою, Гуменюк Вікторія!
