У музичному вихованні гра вправ, гам, арпеджіо стає необхідною ще у 18 столітті, коли панувала клавірна школа (гра на клавікорді, чембало та клавесині). Потім їх витісняє фортепіано, але гра гам та арпеджіо ще більш набуває популярності. Це пов'язано з тим, що популярним стає вживання першого пальця, без якого раніше могли обходитись, а саме: підкаладання першого пальця, що є основною складністю в грі початківців. Так, з часом гами, які ми всі звикли чути і грати, стали чудовою основою для розвитку гнучкості першого пальця. З часом, з'явився порядок їх виконання.
Але хочу зазначити, що ставлення до гам в різні часи було однаковим. Хочу навести цитати відомих піаністів-педагогів:
«Щоранку я підходжу до своєї «скриньки» і вибираю ті самі важливі, потрібні інструменти, без яких ніколи не можу обійтися: прямі, що розходяться гами, арпеджіо, гами в терцію, дециму, сексту» - таке важливе значення надавав роботі над гамовим комплексом Еміль Гілельс, видатний піаніст з феноменальною технікою.
Я вважаю, що гами та арпеджіо важливо грати, так як завдяки їм ми опрацьовуємо різні види техніки, також ставимо піаністичний апарат, а потім використовуємо ці "ФОРМУЛИ" у грі творів, де часто зустрічаються арпеджіо, гами та всілякі обороти.
Тобто важливість для учня- початківця:
- Оволодіння основними формулами фортепіанної техніки
- Ознайомлення з ладами та засвоєння кварто-квінтового кола
- Знайомство з основними аплікатурними формулами, розуміння їх логічності
- Також робота над гамами дозволяє виробити пальцеву чіткість, рівність, швидкість.
«Вони однаково корисні як початківцю, так і досвідченому учневі і навіть майстерному виконавцю»
Ці слова належать найкращому у Відні викладачу та піаністу Карлу Черні. Він є вчителем Ференца Ліста, який присвятив своєму наставнику "Трансцендентні етюди", які, як на мене, є насйскладнішою збіркою етюдів. Черні прославився своїми збірками етюдів, які є must have для кожного виконавця. Найвідоміші є 2 збірки "Школа швидкості" та "Мистецтво вправності пальців". Ці етюди грають, як учні музичних шкіл, так і студенти вищих навчальних закладів.
Саме етюдами ми розвиваємо фортепіанну техніку. Що ж таке фортепіанна техніка? Це є комплекс навичок та умінь, що дозволяють виконавцю досягти потрібних звукових та художніх результатів. Без цього музичного завдання техніка існувати не може. Для когось технікою є швидкість, сила та витравалість, чистота та виразність виконання. Але, я вважаю, що фортепіанна техніка- комплекс ВСІХ основних вмінь, якими ми користуємось для змістовного виконання. Фортепіанні твори ставлять перед нами різні вимоги, до яких виконавець має бути готовим. До прикладу:
- гра голосно та тихо;
- різні штрихи ( legato, staccatto, non legato. marcato та інші);
- володіння всіма граціями звучання інструменту;
- гра важка та "пархаюча".
Для тих, хто не знає, що ж таке етюд, хочу внести ясність. Етюд - то іншим словом можна назвати вправу. Вони є на праву руку, є на ліву, також на арпеджіо короткі та довгі, є на різні штрихи: legato, staccato до прикладу, також на різні інтервали, серед найбільш популярних це октави та терції, є на різні види прикрас (форшлаги, трелі, морденти), також є комбіновані з різних видів техніки. Тобто це є наша "музична Біблія".
Для того, щоб все це опрацювати і існують етюди, вправи на різні види техніки.
В своїй роботі використовую індивідуально підібрані під кожного учня етюди, вправи, які допоможуть покращити фортепіанну техніку та піаністичний апарат. Для діток маю вправи на теми сучасних пісень, також побудовані як розклад дня ("Просинаємось", "Чистимо зубки", "Робимо зарядку" і т.д.). Все, щоб працювати не тільки над покращенням техніки, але й в цікавій, дружній атмосфері.
