Ірина А. 5.0(відгуків: 14)

Математика у поєднанні з економікою були певний час невід'ємною частиною моєї викладацької професії . Надалі в якості сфери моїх інтересів з'явився психоаналіз. Поступово я усвідомила, що перш за все я викладач. Тобто людина, яка допомагає іншим розібратися з незрозумілим, пояснити складне дуже простими словами. Психологічна підготовка тільки допомогла мені бачити в кожному учневі особистість з її унікальними якостями та потребами. Але математика та логіка для мене як перше кохання: вони назавжди в моєму серці, для викладання цих дисциплін в мене завжди знайдеться кілька годин в моєму щільному робочому графіку. Я радію з того, що сучасні засоби комунікації дають можливість працювати дистанційно і допомагати учням, студентам і дорослим, що живуть і навчаються в різних країнах, серед яких Україна, США, Канада, Великобританія, Франція, Бельгія, Італія, Німеччина, Польща...
Якщо у вас чи вашої дитини є необхідність та потреба вивчати математику чи логіку, готуватися до ДПА, ЗНО (НМТ), запрошую пройти пройти цей шлях разом.
Викладання логіки для дорослих спрямоване в першу чергу на підготовку до тесту загальних навчальних компетенцій (ТЗНК) для вступу в магістратуру чи аспірантуру, а також до тесту на когнітивні здібності для держслужбовців

Інший напрямок моєї роботи – психолог-психоаналітик. Веду прийом в кабінеті (Київ) чи онлайн.
‐--‐---------------------------------------------------------------

Вже багато років я поєдную викладацьку діяльність з психологічним консультуванням і психотерапевтичною практикою.

Викладаю я математику і логіку. Мені це дуже подобається. В математиці все дуже зрозуміло, логічно, взаємопов'язано і цілком визначено та прогнозовано. Тобто, це суцільна протилежність того, з чим я маю справу, коли працюю з людьми в якості психоаналітика.

В мене були дуже цікаві учні. З одного боку, це були "прокачені юзери", які вхоплювали все "на льоту": працювати з ними було легко, цікаво, продуктивно і дуже результативно. З іншого, поступово вимальовувся типовий профіль "педагогічно занедбаного" учня: в 15-16 років підлітки мали знання на рівні 3-4 класу, вже повністю зневірилися у своїх здібностях, мали самооцінку із від'ємним знаком, мали ознаки щонайменше апатії і не без "допомоги" батьків були на межі того, щоб ставити хрест на своєму майбутньому. Так от, виявилось, що з другою категорією учнів працювати ще цікавіше. Прогрес у роботі з ними вимірювався не стільки оцінками, хоча вони з часом також трохи підвищувалися, а змінами іншого порядку: в їхньому настрої, мотивації, поступовому, іноді ледь помітному, збільшенні впевненості. У дітей змінювався погляд, вони ніби розправляли плечі. Але, як ви, мабуть, здогадуєтесь, з ними я більшою мірою працювала не як викладач математики, а як психолог.
Окрім того, деякі колишні учні потім повертались, але вже у якості клієнтів, з якими ми продовжували працювати над психологічними проблемами.

Якщо ви шукаєте саме такого "вузького" спеціаліста, ласкаво прошу!