Вперше навмахію організував Гай Юлій Цезар в 46 р до н. е. Для морської битви створили озеро на Кодетському полі, там влаштували битву бірем, трирем та квадрирем Тірійського та Єгипетського флотів, біреми, триреми та квадриреми — це види бойових кораблів .Човни відповідно з двома, трьома та чотирма рядами весел, з певною кількістю бійців.У видовищах брала участь велика кількість глядачів. Новоприбулі розташовували свої намети поміж вулицями та уздовж доріг, тому стався великий здвиг люду, багато хто був задушений в юрбі, зокрема й два сенатори. Це видовище було організовано на честь перемог Цезаря над Галлією, Єгиптом, Понтом, Нумідією. Цікаво, що ніхто з римлян не розумів слово «навмахія», лише ті, хто володів грецькою мовою, мали уявлення про це (навмахією греки називали битви кораблів на морі).
У згаданій навмахії демонстрували битву між Тірійським та Египетським флотами. В означений день, римляни прийшли на Марсове поле, де розташовувалася будівля, оточена водою. На кораблях з двома - трьома рядами весел, воїни очікували знак Цезаря. Як тільки він його подав, почалася битва. Досі римляни не бачили нічого подібного: кораблі таранили один одного, частина воїнів падала у воду, решта йшла в рукопашну битву. Всього в битві взяли участь близько 4 000 гребців, 2 000 воїнів, серед яких були і полонені, і гладіатори і злочинці. Такі видовища стали традиційними, а навмахіями почали називати будівлі, які оточували водойми, де власне проходили морські бої.
Наступну навмахію влаштував Октавіан Август у 2 р. до н. е. на честь освячення храма Марса. На правому березі Тибру було викопано озеро довжиною близько 500 метрів і шириною 400 метрів. На цей раз було організовано реконструкцію битви при Саламіні в 480 р. до н. е. між перським та грецьким флотами. Всього в битві взяли участь більше 3 000 осіб та декілька десятків кораблів. Вся слава дісталася організатореві навмахії — Октавіану. Веллей Петеркул писав: «Він [Октавіан — авт. ] осліпив уяву і зір римського народу чудовими гладіаторськими боями і навмахіями …». Публій Овідій у своїй праці «Наука любити» писав: Ця подія запам’яталася надовго, місто в ті дні було переповнене глядачами. Згадувати чи про те, як Цезар явив нам морську битву перських судів і кекропійскіх судів, як від закатних морів до східних морів збиралися юнаки з дівами в Рим, разом вмістив весь світ?»
Наймасштабніша навмахія відбулася за імператора Клавдія у 52 р н. е. Він наказав спустити води Фуцинського озера в річку Ліріс і розпочати будівництво величезного водостоку, де працювало 30 тис. людей впродовж одинадцяти років. Для демонтрації своєї величі та споруди що її відображає, він влаштував на озері морський бій. В битві брали участь сицилійський і родоський флоти, по дванадцять трирем кожний. Всього в битві взяли участь 19 000 воїнів і 100 кораблів. Цікаво, що до озера були стягнуті війська, адже Август остерігався, аби учасники битви не збунтувалися. Саме на початку цього видовища, вперше прозвучали слова: «Вітаємо, Цезарю, приречені на смерть вітають тебе». Після битви імператор дарував життя воїнам, що вижили.
Імператор Нерон двічі проводив навмахії, у 57 р. 64р. Саме тоді вперше було проведено битву в новому дерев’яному амфітеатрі. Родзинкою битви став показ морських чудовиськ, що справило велике враження на глядачів. Проводили навмахії і імператори Тит, Доміціан в 80 р. Останню навмахію провів імператор Філіп І.
На відміну від інших розваг, навмахії потребували великих витрат, тому вони проводилися рідше, проте були популярними серед римських глядачів.Вперше навмахію провів Юлій Цезар в 46 р. до н. е. Проводили навмахії імператори Октавіан, Нерон, Тит, Доміціан, Філіп І. Особливістю проведення цих морських боїв було те, що вони проводилися рідко, у зв’язку з великими затратами на навмахії, тоді як глодіаторські бої проводилися частіше. Проте морські бої залишилися в історій Риму як одні із найпопулярніших ігор в Римі.
